Глава 1 Повернення в минуле

Дисклеймер
Всі герої книги та описувані події є вигаданими.
Будь-який збіг з реальними людьми або подіями, є випадковістю.
Дякую за увагу та приємного читання❤️

Історія дівчини з невідомою хворобою, що намагається  подолати всі труднощі і віднайти своє щастя розпочинається. Чи вийде це у дівчини? Час покаже.

Еммі
Це сталося тоді, коли вона вважала його центром свого життя. Ці до болі знайомі слова, які я читаю раз за разом і перелистую цей щоденник, а в голові лише думки:

- Це все лише було через кар'єру? Чому ти так зі мною?

Настерпний біль обволокує моє тіло, на душі шкребуть кішки. Навіщо він так нещадно розтоптує мої почуття вже вдруге. Почуття були фальшивими, все через цю кляту дисертацію. Чому він так зі мною вчиняє?

Невже я заслужила проходити через це?

Найколючішим ударом стає саме те, що запис закінчується записом, що мене труїли. Виглядає все неначе особиста справа. В ній написаний мій вік, ініціали, симптоми хвороби і запис кожного дня про моє самопочуття.

Образа не відпускає мене і сльози стікають по моєму обличчю. Все навколо наче зупиняється, намагаючись відновити дихання вирішую для себе поставити крапку замість коми в наших відносин. Годі вже з мене цього.

- Еммі, щось сталося? - промовляє він до мене, коли я влітаю в нашу кімнату, - Ти вся тремтиш, заспокойся. 

- Ти мені все зараз поясниш, - хлопець кидає незрозумілий погляд на мене, коли помічає в моїх руках його робочий щоденник для запису, - Ти довго планував продовжувати цей цирк? 

- Це все не так, як тобі здається, пам'ятаєш ти говорила про те, що ми маємо вислуховувати одне одного і чути, бо ми партнери. Дай мені шанс все пояснити і вже тоді ти вирішиш долю наших стосунків. 

- Добре, - киваю в знак згоди і відвертаюсь від нього, бо сльози продовжують котитися по моєму лиці, плакати перед ним мені хочеться менше всього, виглядаю і так жахливо. - Але цього разу ти розповісиш все, не опускаючи важливі деталі, не так як минулого разу. 

Вислуховую всю його історію і помітно тремчу, коли він повторює наскільки важко йому було знаходитись біля мене раніше, навіть затримувався на роботі і спав на незручному дивані, щоб тільки не зі мною. Запевняє, що ніколи не зраджував, навіть в думках не було. А по моєму тілу розтікається гнів від почутого і всі почуття, що кожного дня посилювалися раптово згасли.

Мені хотілося зненавидіти його, але спільні щасливі спогади не дають мені цього зробити. Не буду більше ганчіркою в яку можна витирати ноги. З мене досить.

- Все змінилося, коли ти...- не встигає він продовжити, як я піднімаюсь з ліжка і кидаю на нього зневажливий погляд, в якому нічого крім зневаги не відображається, він помічає це і важко видихає повітря. 

- Це кінець, я ставлю крапку в наших відносинах, - стискаю руки в кулаки настільки міцно, що стає боляче, - Я зателефоную братові, щоб приїхав за мною, а поки я зможу залишитися у вас до його прибуття? 

- Еммі, не потрібно так відсторонено поводити себе, ми поїдемо разом, Тіму немає чого їхати в таку далечінь, подумай сама.

- Добре, але ми залишимося, тому що твої рідні засмутяться після такого раптового від'їзду, а коли повернемося додому наші дороги розійдуться. 

- Домовилися, але зараз все по іншому Еммі. Я змінився і моє відношення до тебе також, причина того, що я поруч з тобою зовсім інша. І можливо це нахабно просити тебе, але дай мені ще один шанс. 

- В тебе було вже їх достатньо, - намагаючись відновити дихання відповіла я і залишила Аміля самого вже в колишній нашій спільній кімнаті. 

Рік тому:

Кожного дня я відчуваю, що просто проживаю, а не живу. Нестерпний біль, який проникає в моє тіло і я нічого не можу вчинити з собою. Сьогоднішній день не виняток, такий же жахливий як завжди, лише пусті думки в голові і біль.

 -Чи заслужила я такі випробування долі?

Ці думки  завжди бентежать мене. Довгий час я прокидаюсь не з тієї ноги, все валиться з рук і я нічого не можу з цим зробити. Це до болі руйнує мене.Якщо б хтось запитав у мене, що сталося, то я навіть не зможу зараз розповісти про все, я слабка і визнаю це. Відчуття своєї власної жалюгідності завдає мені великого болю. 

Я розійшлася з хлопцем з яким зустрічалася три роки. Так як і всі я вже мріяла про наше розкішне весілля, милих і чудових дітей і зустріч старості разом, але він зрадив мені з моєю колегою по роботі. Я навіть не здивована, що і таке сталося зі мною.

Розповім вам про свою найулюбленішу роботу, працюю я редактором в не дуже популярній фірмі "NEXT", але я маю гідну заробітну плату і спілкуюсь з цікавими людьми. Насправді я закохана в свою роботу.

Хоча якщо згадати про свою минулу зустріч з одним неприємним типом, який зіпсував мені день, бо він ще раз переконався в своїй бездарній творчості, інколи хочеться кинути все і втекти як подалі. Я зустрічалася з ним сьогодні стосовно його нової книги  і він знову додав проблем в моє життя, буває тип людей з якими працювати неймовірно важко. 

Розлучилася з хлопцем. Проблеми на роботі. Неоплачена квартира з якої мене незабаром виселять, хотілося б мені звинуватити когось в своїх проблемах, але винна все таки в них лише я.