Моє Дитинство

Я сидів вдома мені було десять років і я почув першу повітряну тривогу. Тоді я ще не знав що таке війна й думав що це все брехня, але реальність шокувала. Через 2-3дні я чекав приїзду свого друга, але він не приїхав, ось вже прошло моє тринадцяти річчя а війна все не стихала, я розумію що таке війна коли побачив як летить ракета, шахед, стрільба на полігонах. Я сподіваюсь що війна скоро закінчиться адже в нас є найкращі збройні сили України, я впевнений що ЗСУ поб'ють ворога і ми заживемо в вільній Україні.

На початку війни я познайомився з іншими хлопцями та в перший день дружби зробили блок пост, думаючи що так ми допомагаємо ЗСУ, ми думали що так війна закінчиться швидше але цього не сталося. За всю війну я з другом бачився всього 3-4 рази коли ми зустрілись вперше за всю війну ми гуляли так класно що навіть не замістили як пролетіли вихідні. Зараз ми з друзями будуємо хатинку в посадкі в на весні ми хочемо збудувати баню щоб взимку було тепло.

Нерозлучні

У нас з друзями відбулось здається все, окрім одного ПОЧУТИ СЛОВА ПЕРЕМОГИ.

Воїни України якщо ви читаєте це то дуже дякую вам за те що бережете нас та нашу україну ми цінуємо те що ви стоїте стіною щоб ми українці могли спокійно спати СЛАВА УКРАЇНІ.

Ми з друзями стоїмо один за одного стіною, і якщо хтось доторкнеться до наших друзів ми станемо за них стіною. Ми ніколи не лишали один одного в біді ми допомагали впав-піднімемо, заблукав-знайдемо, голодний-нагодуємо. 

Для нас друзів головне не залишити когось в біді, ми знаємо що потрібно зробити, як зробити й коли зробити а все інше нам по-зубам.