Вони заїхали в магазин, щоб купити речі й відвезти їх Матвію.
— Єгоре, якщо хочеш, можеш зачекати на вулиці або поїхати на роботу…
— Е, ні, я тебе саму з ним не залишу, краще зачекаю тут…
Узявши торбину з фруктами в одну руку, а одяг й інші речі в іншу, Даяна попрямувала до третьої палати. Постукавши, вона зайшла. У кімнаті був тільки Матвій, який спав солодким сном — це було видно з легкої усмішки на його обличчі.
Вона взяла стілець, присіла ближче до його ліжка й споглядала, як він спокійно спить, не бажаючи його сполохати.
— Привіт, — тихенько промовила Даяна.
Матвій розплющив очі й одразу не повірив, що вона поруч — ось так близько, сама, без того ненаглядного, наче вві сні…
— Я сплю? — перше, що промовив він.
— Ні, Матвію. Але, як на мене, навіть якби ти й спав, то сон у палаті — не найкращий варіант…
— Знаєш, Даянко, мені все одно де, аби з тобою. Ти зібрала свої речі?
— У сенсі? Куди?
— Ну, ти переїхала від нього?
— Ні… — тихо промовила дівчина й опустила очі.
Матвій розчаровано відвернувся до стіни.
У цей момент до палати зайшов лікар на ранковий обхід.
— Ну, як себе почуваєте?
— Якщо духовно, то погано.
— Бачу, з гумором у вас усе гаразд. А фізично?
— Усе ще болить, і набряк не спадає…
— Лікарю, скажіть, що в нього з ногою?
— А-а, дівчина! — усміхнувся лікар. — Бачите, хвилюється, а ви від неї відвернулися.
«Це ще хто від кого відвернувся…» — подумав Матвій.
— Що ж, скажу так: добре, що одразу викликали швидку. У будь-якому разі після отриманої травми слід обов'язково звертатися до лікаря в травмпункт або до хірурга-травматолога в поліклініку, адже в місці удару може утворитися тріщина в кістці, перелом або вивих. Це може бути й просте розтягнення — точно сказати можна лише після огляду й рентгена. У перші дні після забиття потрібно менше рухатися, а краще взагалі дотримуватися постільного режиму, якщо є така можливість. Гоїться місце травми не надто довго, але багато що залежить від її ступеня. У середньому на лікування йде від одного до трьох тижнів. Забиття — мабуть, один із найпоширеніших видів побутових або спортивних травм. Часом достатньо незначного поштовху, падіння чи удару, щоб на руці або нозі виник болючий синець і набряк. І хоча в побуті це не заведено вважати серйозною травмою, воно може завдати значних незручностей і мати неприємні наслідки для здоров'я. Саме тому так важливо знати, що робити в перші години. Що й зробили мої медсестри на нічному чергуванні: — оцінили стан, переконалися у відсутності серйозних ушкоджень — вивихів чи переломів; — забезпечили спокій, оскільки фізичне навантаження на ушкоджену ногу може погіршити стан; — охолодили місце травми за допомогою холодного компресу, щоб знизити біль, зменшити набряк і запобігти появі великих синців; — оскільки забиття значне й супроводжується великим набряком та гематомою, для полегшення відтоку крові й лімфи варто під час відпочинку тримати кінцівку трохи вище рівня тіла.
До відновлення функції пошкодженої ноги потрібно підходити з обережністю. Починайте з легких розтягувань, щоб повернути еластичність м'язам. Поступово інтенсивність вправ можна збільшувати — до повного відновлення обсягу й сили рухів.
— Дякую, лікарю. Ще ніхто мені так розгорнуто нічого не пояснював.
— Ну, я ж бачу, що вашій дівчині не байдуже, та й сам люблю поговорити. Якщо вас більше нічого не турбує, відпочивайте. Матвію, я ще пізніше зайду.
— Бачу, ти йдеш на поправку, і це чудово, — посміхнулася дівчина, коли лікар вийшов.
— Даяно, не потрібно мене жаліти й удавати, ніби тобі справді не байдуже. Для чого це все? Можеш іти собі до свого… — ображено промовив він.
— Що ж, ти правий. Я, мабуть, піду.
Вона вийшла в коридор, більше нічого не сказавши, але раптом почула, як у палаті щось гучно впало. Відчинивши двері, вона побачила Матвія, який на одній нозі доскакав до виходу.
— Матвію, тобі ж не можна! — розгублено й водночас гнівно вигукнула вона.
— Я знаю, але не можу ось так тебе відпустити…
Коли вона наблизилася, то відчула його тепло раніше, ніж уловила знайомий запах; він покохав її раніше, ніж уперше поцілував… Більше він не промовив жодного слова: лише ніжно поцілував її та завмер, не зводячи з неї очей.
У цей момент двері палати були відчинені навстіж. Вони ні на що не звертали уваги, і все це сталося на очах у Єгора… Проте той удав, ніби нічого не помітив, лише розвернувся й мовчки чекав на неї біля виходу з лікарні…