Розділ 31 Я поверну тебе!

Цілу ніч вона вертілась на постелі не могла заснути знаючи що він поруч і в невідомості що буде далі…
Даяна так хотіла його обійняти, але було багато але… та ще й підготовка до весілля. Що примусило її замислитись. Це саме важче вибирати… Знову ці трикутники, але ж має бути хепіенд цьому всьому?! То кого ж вибрати ?! Або, що ще гірше: як поєднати те, що сполученим не може бути за визначенням - старі й нові відносини. Вона не може бути сама собою, тому що, зустрічаючись з першим партнером, замість того, щоб насолоджуватися його товариством, думає про другий, і навпаки. До того ж якщо Даяна буде постійно порівнювати одного претендента на свою руку і серце з іншим, а це взагалі шлях в нікуди... Адже коли вмикається розум, відключається серце. І те, що людина серйозно намагається зважити, який з партнерів йому дорожче... Чистої води мазохізм, а в екзистенційному плані — перебування між небом і землею. Грубо кажучи, все одно, що спроба всидіти одразу на двох стільцях — незручно, до того ж в будь-який момент стільці можуть розсунутися, і ти опинишся на підлозі. Якось свого часу Сократ сказав: "Одружуйся незважаючи ні на що. Якщо трапиться хороша дружина — будеш винятком, а якщо погана — станеш філософом". Так і з чоловіком подумала Дая...

Досить думати, промовила вона подумки про себе потрібно збиратись на роботу. Сьогодні в неї був вечір в стилі вісімдесятих тому вона зробила яскравий макіяж і зачіску одягнувши бомбер і мініспідницю такий стиль можна побачити в будь-якому фільмі про підлітків, знятому в вісімдесятих. Нейтрального чорного кольору, доповнивши поясною сумкою.

Мода вісімдесятих - це свобода творчості та уяви. Попри те що на прилавках і раніше складно було відшукати потрібні товари, модники створювали нові образи самостійно, на швейних машинках.
У неї на роботі в основному був аншлаг коли вони робили вечір в стилі вісімдесятих

Запальні мелодії в ритмі сто двадцять ударів у хвилину, яскрава світломузика. Сьогодні багатьом з хітів тих часів дане друге життя - вони виконуються молодими артистами й знову дарують радість глядачам і слухачам.
Столи в цей вечір засервірували та накрили яскравими скатертинами, різнокольоровими серветками, склянками, трубочками. Спиртні напої подавати в чайниках і глечиках, як це було прийнято в епоху «сухого закону».
Меню було сформоване теж під стиль вечірки: традиційні голубці й котлети, салати «Олів'є» та «Мімоза», пельмені, грінки зі шпротами, чорнослив з горіхами та сметаною.
Прийшовши на роботу все було як завжди, вона вже давно влилась в колектив, навіть стажувала напарницю тому що інша пішла в декрет.
Пісні лились одна за одною, на годиннику ще не було дванадцятої як до неї підійшов офіціант.
— Дая бачиш того хлопця? В кутку щось там вибирає в меню.
— Ну і... кажи, — зацікавлено запитала дівчина
— Він просить щоб ти підійшла до нього каже що хоче підібрати пісню щоб заспівати з вами.
— Дивно соромиться чи що…Напевно ти йому мало налила, засміялась дівчина, та підійшовши до хлопця їй було не до сміху.
— Доброго вечору, мені передали що ви бажаєте заспівати пісню і моєї думки, я так розумію?!

— Взагалі то ні, за текою промовив до болі знайомий голос, в темноті вона його зі сцени не розгледіла, але зараз була насторожена. Молодий чоловік він опустив теку.
— Матвій?! — здивовано промовила дівчина, — ти що переслідуєш мене? все, я йду
— Ні, — він взяв її за руку, — я клієнт і хочу поскаржитись що ви надто гарно співаєте відлякуючи інших.
— Ну знаєш, пусти! вона розвертається і йде, на що він встає та йде за нею вслід промовивши, — дай мені хоча б шанс з тобою поговорити….

Вона просить стажувальницю підмінити її, вигадавши що їй зробилось погано та вона їде на таксі додому…Пишучи паралельно смс Єгору щоб не заїжджав на роботу бо її там не буде сьогодні.
На що він розхвилювався і приїхав до неї.
Змивши свій вечірній макіяж вона пішла переодягатись, як раптом дзвінок у двері.
Вона була люто розсерджена думаючи що це Матвій він ні на хвилину не дає їй спокійно все обміркувати, то його не було в її житті, а то занадто, вона трималась як могла.

— Зі словами дай мені спокій чуєш, відчиняє вона двері та за ними стояв Єгор
— Що сталось?

— Нічого просто нічого….

— Я бачу день не задався, в мене є ідея як тебе розслабити, ходімо в одне місце, він привіз її на кришу.
— Тримайся Даянка і нічого не бійся.З мене поганий романтик, але сьогодні таке небо що гріх не налюбуватись ним, він розстелив ковдру і вони лягли на неї, Єгор нічого не підозрював він думав що це нерви через весілля… вони спостерігали за зорями.
— Знаєш, зірки так довго спостерігають з небес за світом, бачачи всю його метушню, радощі й прикрощі людей ... Печаль в тому, що ми часто не бачимо зірок навіть коли дивимося на небо. Коли ми були дітьми, то часто дивилися на зірки та мріяли полетіти в космос. У житті ми часто забуваємо про прекрасне, яке може захоплювати й дарувати позитивні емоції. У ясну і тиху безхмарну ніч зупинись на секунду, підійми голову і насолодись красою чорнильного неба і яскравістю далеких зірок... - промовив Єгор та поцілував Даяну.

— Тобі не подобається? - трішки здивованим тоном він запитав, та вона замислилась і врешті решт розповіла що сталось...
— Ясно, я думаю тобі потрібно просто перепочити, а з Матвієм я розберусь…
Єгор провів її до під'їзду коли вона зайшла в ліфт вона не примітила як туди зайшов Матвій, тому що там було ще декілька людей та як вони вийшли з нього ліфт чомусь зупинився.
— Серйозно, подумала дівчина, але обернувшись вона побачила з ким застрягла,
Матвій подзвонив технічну підтримку, але там ніхто не відповідав.
— Здається ми тут з тобою надовго промовив він
— Що робити будемо? Потрібно якось вибиратися звідси, — продовжувала нервувати Даяна. — Я з тобою тут не залишусь чуєш! Розгнівано промовила вона до нього. Пишучи паралельно смс Єгору що вона застрягла.
— Даяна ти до мене не справедлива я ж нічого тобі не зробив постійно втікаєш не даєш пояснити. Кожен день, прожитий без тебе, це просто нестерпне випробування. Я кожну хвилину думаю про тебе, моя радість. Мені так не вистачає твого дзвінкого сміху, твоїх веселих красивих очей. Я сумую по тобі, моє сонечко. Прости мене, будь ласка, за те, що образив тебе. Адже це було не зі зла дурна ситуація вийшла та я люблю тебе більше життя. Не ображайся більше на мене. Давай збережемо нашу любов, адже нам так добре бути разом. Кохана, я тобою дихаю, тобою живу. Ти потрібна мені, як повітря, ти найкраща на всій планеті.