30.2

Не находячи собі місця від новин які прийшлись на її долю вона забула за все на світі навіть про зустріч з Єгором. Її думки перервав дзвінок у двері, вона аж підскочила невже це він… Ні не може бути, відкривши вона побачила Єгора та з полегшенням видихнула.
— Ти чого Даянка? — здивовано подивився на неї
— Та нічого привиділось
— Як привиділось так і розвидніється підійшовши він обняв її притискаючи міцно до себе.
— Пусти-пусти бо кісточки вже хрущать, — сміється дівчина
— А я не зрозумів подивився він на неї, я звісно приємно здивований що ти мене чекаєш в цьому шовковому халатику котрий так спокусливо виглядає на тобі, то що ми кіно скасовуємо, так?! – з легкою усмішкою при підняв брови Єгор
— Ой точно кіно Єгор пробач я забула...
— Ну з моїми водійськими здібностями,- він перевів очі на годинник – у тебе є близько п’ятнадцяти хвилин, але в халатику буде варіант тільки для мене, -посміхнувся він, нащо вона легенько штовхнула його по плечу й пішла швидко збиратись.

зробивши Хвіст з начосом спочатку виділила пасмо, яка буде прикривати об'ємне волосся. Потім зафіксувала її та відокремила від решти маси волосся. Потім волосся поступово розділяла на окремі пасма. Кожну з них начісуючи енергійними рухами у напрямку від коріння волосся до їх кінців по черзі й збризкуючи лаком. Проробивши цю процедуру по всій голові, справила їх прикриття першої виділеної пасмом обмотавши навколо хвоста. І одягла джинсову спідницю яка відмінно виглядала з білою класичною сорочкою, це чудовий універсальний комплект, який підходив для різних випадків. Чорні туфлі на підборах і чорна сумочка відмінно доповнили цей наряд.

— О молодець, оперативно, ти ж хотіла цей фільм подивитися хоч він дві тисячі шістнадцятого року та я знайшов кінотеатр де різні фільми показують знову і знову.
— Та тому я тобі вдячна, - вони приїхали на фільм
«Любов і Дружба»
Де прекрасна молода вдова леді Сюзан приїжджає в маєток родини покійного чоловіка перечекати, поки у вищому суспільстві перестануть пліткувати про її пригоди, і придумати, як поправити своє фінансове становище. Не гаючи часу даром, вона вирішує підшукати багатого чоловіка собі й своїй юній донці. У хід йдуть не тільки краса і чарівність, але і гострий глузливий розум і неймовірний талант плести інтриги.

Ну як тобі сподобався фільм запитав він у неї
— Цікавий спасибі що витягнув, мені давно подобаються книги Джейн Остін, дуже подобається її тонка іронія і глибока іронічність, блискучий, гострий розум. Рада, що вдалося передати той самий стиль, притаманний тільки Джейн Остін. Фільм дуже гарний, перш за все - красиві зачіски, славно, що вдалося відтворити зачіски саме того часу; красиві костюми, гарні люди. - І знову ці любовні трикутники... подумала вона про себе. Лист від Ірми не давав їй спокою сьогодні вона була малослівна і небалакуча, Єгор не відразу помітив.
— Ну що, підемо в ресторан я нам замовив столик хочу тебе здивувати французькою кухнею
— Ти серйозно? Але я не в сукні і якось не для ресторану одягнена.

— ну і що пішли.
— Я хочу тебе здивувати, — він взяв її за руку і повів у французький ресторан
— Я знаю ти мрієш побувати у Франції й тому я хочу подарувати тобі маленьку частинку її.

Він замовив равликів, заправлених часниковим маслом, котрі запікаються в печі й подаються в мушлях. До страви додали спеціальні прилади з тримачем для гарячих равликів. Равлики – страва практично будь-якого французького ресторану. Й замовив улюблені ласощі французів - качине конфі -томлена в великій кількості жиру качина ніжка з овочами й Тарт Татен (tarte tatin) — яблучний пиріг по-французьки, в якому яблука карамелізуються в цукрі та олії. З'явився в кінці XIX століття, можливо, завдяки Стефані Татен (господиня готелю недалеко від Парижа), яка в процесі приготування звичайного пирога забула про яблука на сковорідці й ледь не спалила їх. Тоді вона вилила тісто прямо на підгорілі яблука і в такому вигляді (разом зі сковорідкою) поклала в духовку. Потім жінка перевернула готовий пиріг, який на превеликий подив виявився дуже смачним.
Так яблучний перевернутий пиріг став фірмовим блюдом сестер Татен. Єгор замовив по порції на кожного.

Їй було дуже приємно що він її хоче здивувати, але у неї не було апетиту, але взнак поваги до того що він робить вона спробувала.
— Слухай здається щось не так з тобою, не зрозумію де ж моя Дая, вернись, будь ласка, на землю, клацає пальцями він перед її очима
— Та трішки голова болить, треба прилягти...
— Ну добре тоді їдемо я тебе підвезу.
Вона, звичайно ж, збрехала йому не буде ж говорити про лист з її минулого, це ні до чого... Знаючи що він так дбає і піклується їй було з ним добре і спокійно.

Поклавши сумочку, вона пішла переодягатися як їй подзвонив невідомий номер, підбігши в передпокій де вона залишила його він вже перестав дзвонити...
Раптом їй здалося що хтось вигукує її ім'я, вона спочатку не зрозуміла звідки звуки, але потім підійшла до вікна і трохи затнулась взявшись однією рукою за підвіконня від того що вона побачила там Матвія.

— Даяна! Кохана! Даяна я люблю тебе, чуєш?- кричав Матвій на всю округу під. будинком. Мабуть, консьєржка не пустила його або не сказала номер квартири де живе і це добре подумала вона.
Вона сховалася за завісу щоб він її не побачив, ні до чого все це думав її розум, а серце рвалося на частини й хотілось як у фільмах прибігти обійняти, поцілувати та щасливий кінець, але в житті все було набагато складніше...

— Даяна!! Чуєш я не піду поки ти не спустишся! Я буду кричати стільки скільки знадобиться щоб ти вийшла, до хрипоти й до втрати голосу! Чуєш мене?!
— Хтось з іншого вікна крикнув, та вийди ж ти! Не бачиш людина мучиться?!
Легко їм міркувати думала вона
— Якась бабка викрикнула що зараз поліцію викличе, заважає людям спати.
І це змусило її вийти з квартири, Вона вибігла до нього, подивившись в його очі вона ледь стримувала себе, це буде не справедливо до Єгора подумала вона і сказала, — Матвій йди, я входжу заміж за іншого, — у неї в цей момент на очах виступили сльози.

— Рідна я люблю тебе і завжди любив, я був тобі вірний
— Я знаю... мені Ірма написала, але вже пізно, відвернувши голову від нього
— Повернися до мене прошу тебе, говорив він тремтячим голосом обхопивши своїми руками її голову подивившись прямо в очі.
— Вона знову відчула його запах і цей голос від котрого вона сходила з розуму, у неї стискається все всередині, а на очі наверталися сльози. Вона глибоко увібрала в себе повітря вимовивши.
— Пробач Матвій, я більше не твоя, сказавши вона відштовхнула його і втекла.
— Він тільки кричав у слід до неї, стиснувши кулаки
— Ну ти ж не могла мене так швидко розлюбити... Не могла.... Я не вірю тобі. Я поверну тебе, чуєш!
Та вона не чула забігши в ліфт, у якому нікого не було розплакавшись сповзла присівши на підлогу закривши очі руками.