28.1

Сьогодні мала відбутися важлива подія, яка принесла б радість тільки друзям і батькам... Іноді ми не замислюємося про вчинки, наслідки яких ходять за нами по п'ятах. Деякі люди живуть емоціями, насолоджуються моментами, а деяким цього замало. Є й інший бік медалі: дехто настільки безтурботний і так піклується про своє напрацьоване благо, що найменший вияв емоцій розвалить їхній картковий будиночок...

— Ладо, припиняй! Ти де зникаєш ці дні?! — схвильовано торсає її Даяна. — Олівіє, це ти так її витягла?! Подивися: спить в одному й тому ж одязі тиждень, на голові таке, що самі придворні дами Франції вісімнадцятого століття позаздрять, я вже мовчу про «Шанель №5», шлейф який йде від неї! — береться за голову дівчина.

— Даяно, перестань! Мені й так погано: з Артемом посварилася, весілля з тим, кого зовсім терпіти не можу, з усіх боків тиск, та ще й сестра спивається десь... Тільки вранці бачу її, а як тільки хочу поговорити — вона тікає...

— Ладо, та ти зіп'єшся! Де та гарненька, весела?.. Приходиш звідкись п'яна... Куди ти котишся? — будить її далі подруга, а та її ігнорує.

— До речі, ви пам'ятаєте, який сьогодні день? — подивилася на них Олівія.

— Так, перший тиждень мого сильного запою, — пробурмотала Лада.

— Ой, ти говориш! Ну, хоч якісь слова лунають від тебе, — зраділа Дая.

Лада піднімається, трохи прикриваючи рукою очі від сонячного світла:

— Даяно, не турбуйся ти... Вино допомагало мені зняти напругу й тривогу, як таблетка знеболювального. Але чим глибше я занурювалася в депресію, тим менше задоволення приносив алкоголь. Я пила, не розбираючи смаку, просто щоб зупинити нескінченний потік думок. Коли ти п'єш, біль зменшується, але потім ти ще дужче впадаєш у відчай.

— Досить, будь ласка! Хоч не сьогодні! Ладо, я не хочу твоєї ганьби — щоб ти сьогодні ось так виглядала. Щоб він, навпаки, лікті собі кусав, а то подивиться на тебе й подумає, що правильно зробив... Чи ти хочеш виглядати гірше за Настю сьогодні?

— У сенсі — гірше за Настю?! Вона взагалі до чого тут? І взагалі, що за день?

— Сьогодні вечірка на теплоході на честь заручин. Буде близько сотні гостей, усі дуже впливові.

— Якось дивно все у вас: до весілля готуєтеся, а заручин ще не було.

— Це в американському стилі, так придумали наші мами. І, за великим рахунком, там будуть дуже — підкреслюю: дуже! — впливові люди для їхнього бізнесу.

— Та не потрібно нічого підкреслювати, — сміється Лада.

— Видно, ще не відійшла від похмілля, — каже подруга.

— І так... ви теж запрошені як подружки нареченої...

— Супер, — мовила Лада й плюхнулася назад на ліжко.

— Дивно, що ви забули про це... Ну та гаразд, я пішла по салонах краси з мамами, тому вибачте, змушена вас покинути. Але сьогодні обов'язково будьте, я вас прошу! Ви моя підтримка, я не винесу цього...

— Ну добре, пішли збиратися, Даянко, — піднялася Лада й пішла до шафи шукати відповідне вбрання для такого випадку.

Даяна одягла неймовірну та ефектну вечірню сукню з мереживом темно-зеленого кольору, з рукавом три чверті й розкльошеною спідницею. Основа сукні виконана з костюмної тканини, а прозорі мереживні рукави роблять образ чудовим. Застібається вона на потайну блискавку збоку.

А Лада цього вечора шокує всіх, починаючи з образу, який вона обрала: довгу чорна сукня на запах. Модель із витонченим шалевим коміром, рукавом три чверті, відрізною талією, двома кишенями у швах і розкішною спідницею в легку складку з високим боковим розрізом. І на додачу — чорна вуаль…

— Ой, бачу, буде весело, — подивилася на неї Даяна й аж присіла. — Добре, поїхали.

По приїзду вони з гостями вирушили по Дніпру вздовж нових київських мікрорайонів, мальовничих островів і пляжів. Гості були в захваті — таким вони Київ ще не бачили.

Столи були накриті на напіввідкритій терасі на верхній палубі теплохода, звідки відкривався чудовий краєвид. Свіжий вітерець, легкий плескіт хвиль, неймовірно смачна їжа, веселі розмови, конкурси, танці...

Коли до гостей приєдналися Олівія та Влад, вони відразу кинули погляд на Ладу. Її важко було не помітити: усі гості були одягнені урочисто, а вона — ніби на траур.

— Що за цирк ти вигадала?! — обернувся він до Олівії та шепнув на вухо.

Олівія була шокована, але промовчала.

«Треба похмелитися», — подумала Лада. Поки Даяна відійшла, це було їй на руку (у подруги з дитинства морська хвороба, а вона забула купити ліки...). Зупинивши бармена, Лада взяла два келихи шампанського й, навіть нічого не поївши, одним махом випила їх і пішла в напрямку Олівії. Алкоголь одразу вдарив їй у голову. Її трохи підкошувало, але вона трималася, списуючи це на качку від теплохода...

— О-о-о, Ладо, здрастуй! — мовила мама Олівії. — Як же чудово, що в тебе не татова зовнішність. Вибач, але я б тебе тоді на весілля не пустила, хоч він, на жаль, і приїде.

«А вона гостра на язик», — подумала Лада й відповіла:

— Здрастуйте! Вибачте, з радістю з вами поговорила б, але мені потрібно відлучитися.

— Ось ти де, — бере подругу під руку Даяна. — Добре, що я без Єгора — йому терміново потрібно було кудись поїхати. Тим краще, — думала дівчина, — а то за тобою пильно стежити треба, дурниць ще накоїш...

Потім до них підійшла Олівія й мовила, посміхаючись крізь зуби:

— Даяно, я тебе прошу, придивись за нею, я не хочу зараз розбиратися...

— А нічого, що я тут стою, твоя сестра, і все чую?! — глянула вона на неї, але дівчину відвернули гості, і вона пішла.

Даяна в цей час знову відійшла, але попросила Ладу чекати її тут. Звучали тости від гостей і батьків. І тут Лада помітила, що Настя хоче взяти мікрофон. «Ну вже ні, стерво, я тобі не дам і слова сказати», — подумала дівчина, пробралася до неї ближче й вихопила з рук мікрофон.

— Раз... два... Здрастуйте, гості й... — подивившись на Влада та Олівію, продовжила: — ...й гості! Хочу сказати вам тост-анекдот, вам сподобається... особливо тобі, Владе! — і дивиться на нього пильно, на що він стримує себе, стиснувши кулаки. — Оскільки я одна з подружок нареченої, то не можу нічого не сказати про цю нашу пару. Так ось: чомусь на весіллях і заручинах не заведено розбивати пляшку шампанського об нареченого, а дарма — це ж, по суті, його урочистий пуск в експлуатацію! — заливаючись істеричним сміхом, промовила Лада.