20.1

Вийшовши на вулицю Даяна була в джинсах курточці зав’язавши високий хвіст, адже після шолому буває так наче під феном ніч спав.
Єгор був в гарному гуморі одягнутий в джинси та білу футболку, а поверх чорна шкірянка
— Ну що давай проведу інструктаж, ти взагалі каталась на мотоциклі? — подивився з цікавістю на неї.
— Ні якщо чесно, але чула по історіях Лади як це, — усміхнулась вона
— Чути та відчувати це дві різні речі, уяви швидкість звук двигуна і ти керуєш цим монстром, кайф - замріяно говорив він немов описував улюблену жінку. — Ну що приступимо, давай одягну тобі шолом, тримайся за мене міцно можеш обійняти за талію я не кусаюсь, посміхнувся він.
— Нарешті вмостившись він дав газу що й мотоцикл с ревом рвонув вперед.
Вона відчувала себе маленькою дівчинкою за його мужньою та сильною спиною, та вона не давала волю почуттям, — промовляючи до себе він просто знайомий та хороший друг, нічого бути й не може.
— А що ти там говориш? Кричав Єгор через шум мотору
— Нічого все добре, навіть класно.

Вони їхали по темних дворах, вузьких провулках старих будівель, рев мотоциклу ніс їх все далі й далі від Києва
Дивно подумала вона, він говорив по вечірньому місту покатає, а тут поле якесь ... Вона трохи насторожилася. Їхали довго в нічній тиші, назустріч місяцю з насолодою ковтаючи холодне повітря, це були неймовірні відчуття, адреналін та емоції,
— Напевно, неможливо отримати більший кайф від швидкості, ніж на мотоциклі! кричав Єгор.

Вони зупинилися десь в полі, — ну що ти злякалася?
— Ну якщо по правді так, ти ж казав покататися по Києву? - з подивом подивилася вона на нього.

— Якщо чесно я передумав, хочу тебе навчити кататися на мотоциклі й вибору у тебе немає, — посміхнувся він
— Ти що знущаєшся? Я ж не вмію і боюся
— Не бійся ми будемо їхати по прямій тут така дорога що мало хто їздить вночі, я частенько сюди приїжджаю.

— ага і всіх вчиш... піднявши свої темні брови до гори.
— Ні, вчити буду тільки тебе, давай сідай спереду ось дивись ти газуєш, а тут гальмуєш, але я буду тут перед тобою з цього не бійся.
Посадивши її спереду він поставив поруч її рук свої щоб допомагати й керувати процесом.

Спочатку вона боялася, але з його допомогою у неї виходило. Її щастю не було меж від того що вона дізналася і відкрила щось нове для себе.
Після вони помінялися місцями та він відвіз її додому це було майже три години ночі.