Розділ 17. Співбесіда Лади

Понеділок
Прийшовши з ранку вони декілька годин поспали та Лада випила багато кави, тому що для сьогоднішнього дня вона повинна була виглядати бездоганно, хоча це і важко було. Тому приєднатися дівчата Олівія та Даяна.

Дая робила зачіску, а Олівія прасувала одяг.
— Щось мені трохи лячно через те що я знаю як він виглядає… і від того як йому сподобатись?!
— Та не хвилюйся, — поправляючи волосся, Даяна продовжила, — це навпаки тобі фора, тому що ти знаєш як потрібно виглядіти, вивчити його так сказати з середини.
— Тим паче додала Олівія ти теж у нас красуня, я вдалась в батька, а ти у свою мати. Ще той скарб пишні форми, яскрава блондинка з блакитними очима велика рідкість. В будь якому випадку він захоче заволодіти таким екземпляром.

— але ж Олівія ми ж з тобою так і не сходили за покупками, що ж я вдягну?

— Не хвилюйся в суботу зранку я все купила тобі сама. Ось одягай. На співбесіді зовнішній вигляд має нітрохи не меншу роль, ніж внутрішній зміст, і частково розкриває його. І перш ніж почати розповідь про себе, тобі належить розташувати потенційного роботодавця своїм зовнішнім виглядом.
Вона одягнула елегантну червону шовкову блузку вільного крою та розщібнула верхній ґудзик та одягнула спідницю з завищеною талією, досить вузькою, хоч і з розрізом ззаду, але рухи в ній змушують рухатись мимоволі повільніше і жіночніше. Силуетом формує дуже спокусливий образ, так шанований чоловіками. Її пишні стегна в ній виглядають просто дивовижно. Макіяж вона зробила по класиці нафарбувавшись помадою винного відтінку та підвівши чорні стрілки, щоб підкреслити виразність очей.
— Влад просто осліпне від твоєї краси, лети пташко, — посміхаючись вони допомагають одягти їй пальто.

Їдучи в машині вона тисячу разів прокручувала діалог співбесіди у своїй голові й фішки які вона має зробити, щоб його закохати. Та вийшовши з машини вона стояла немов заворожена від того наскільки розкішним був ресторан "Ля Ажур"
— Да розкішний ...Все в ресторані дихає романтикою й ароматами європейських страв. Літня тераса з чудовим краєвидом мальовничого двору. Усередині тераси розташований фонтан з квітниками та естрадний майданчик, з музикою.
Стиль досить лаконічний, його можна віднести до такого популярного на сьогодні лофт в поєднанні з екостилем. Цегляні стіни, благородне дерево, мох і правильне світло створюють затишок і спокій. Озеленення, світлі тони, легкі меблі дозволяють візуально розширити приміщення залу.

В цілому, інтер'єр закладу розташовує до себе: приглушене світло, велика кількість зелені, непомітні кольори.
Він уже чекав її за одним з маленьких столиків в затишному тихому куточку. При чарівному світі люстр він був сліпуче красивий, але Лада не з тих хто швидко здається, з посмішкою на обличчі вона направлялась до нього, але на її шляху став один з офіціантів,

— Вибачте у вас замовлений столик? У нас адміністратор звільнився тому я поки замість нього...
— Я на співбесіду
— Просто чудово відмінно, шеф вас вже чекає він не тільки директор він до речі й власник, і дам вам пораду оскільки бачу дівчина приваблива, він вже шістьом дівчатам влаштовує бліцопитування, тому будьте в курсі, навіть якщо не знаєте будьте впевненою, він таких любить.
— Мене якщо що Боря звуть, тихенько сказавши, але вона не почула, а йшла впевненим жіночним кроком до Влада.
— Здрастуйте, мене звуть...
— Я знаю як вас звуть, перебив він її та допоміг зняти пальто та відсунув стілець щоб вона присіла
— І так Здрастуйте мене звати Владислав Борисович я директор і власник власне цього ресторану, — він говорив впевненим і спокійним тембром голосу з глибоким і проникливим поглядом.
— Відразу до справи, яка ваша слабка сторона? Безпосередньо запитав він у Лади
— Ой ти б знав, падка до таких красивих і заможних, подумала вона. - Якщо чесно я не завжди організована, — сказав вона засумнівалася що зробила правильно, але назад дороги не було
— Ну якщо ви маєте на увазі ваше запізнення на три хвилини, - він подивився на годинник, то це ще не біда, - вперше він посміхнувся їй легкою усмішкою.
— Що ж я, мій ресторан і я не запропонував вам нічого, махнувши рукою до них підійшла офіціантка і він попросив принести дві кави не запитавши буде пити вона чи ні.
— Ну добре подумала вона.
— Поки кава готується давайте продовжимо.
— Ну давайте трохи покрутивши браслет на лівому зап'ясті від хвилювання.

— Це ваша перша робота після університету... Чому це ваша перша робота після університету? Чому саме мій ресторан в Києві, а не у Вінниці звідки ви родом як вказано в резюме? До речі я детально його вивчив, хотів би я розібрати по підпунктах та часу немає. Тому чекаю відповіді на запитання.

Тим часом одна з офіціанток якось провела з ним ніч і без тями закохана в нього, завжди прибігає по першому його поклику, мала вже на дівчину зуб
— її розізлило що він посміхався до Лади, котра так ефектно виглядала і вона вирішила зіпсувати співбесіду розіллявши на неї випадково каву.
— Сергій зроби мені швидко трохи більше кави та по міцніше, зараз я цій вискочці покажу, нехай краще в нас хлопець буде адміністратором ніж така розмальована лялька.
— Ну не така вона й розмальована, гарна дівчина від природи, - ех підставивши руку під підборіддя на барну стійку він замріяно дивився на неї.
— Так бармен не спи, кави швидко, ляснувши його серветкою по плечу.
— Настю ти геть здуріла з цими ревнощами, на тобі кави й не заступай гарного виду.
— Ще й Боря попередив про ці опитування, бурмотала під ніс йдучи до них.

— Ось тримайте Володимир Борисович, — заграйливим поглядом дивилась на нього, та він не зводив очей з Лади.
— прошу пані, і тільки вона хоче забрати руки зі столу щоб та поставила філіжанку, як Настя проливає на її блузку гарячу каву.
— Ой вибачте я така не зграбна, зараз за серветками збігаю та поки вона пішла за ними Влад дістав свою хустину і протягнув щоб вона витерлась…
— Ладо я бачу на цьому наша співбесіда закінчується, вам переодягнутись потрібно, а мені ще по справах, вибачте за незручності, хімчистку ми вам оплатимо. Допомігши одягнути пальто вони направляються до виходу. Він затримався, а Лада вийшла попрощавшись з ним.
Весело, видно він нечепур терпіти не може раз нічого не вимовив прийнята я на роботу чи ні, якесь невезіння чудово просто, та ледь ступивши крок в неї застрягає між брущаткою каблук і вона падає назад та Влад котрий вийшов з ресторану встиг її підхопити міцно тримаючи за талію подивившись на неї таким проникливим поглядом немов тримаючи весь всесвіт в себе в руках, а не дівчину. Побачивши що каблук зламався він запропонував в якості всіх незручностей які трапились відвезти її додому, оскільки бачив що далеко вона не заїде.