14.1

— Ну що дівчатка відірвемось на повну, в понеділок я ідеальна дівчина, але зараз можна і дати драйву… — посміхаючись вона дістає і приміряє різні сукні з валізи.
— Ну як, мені личить? Сьогодні я буду зухвалою дівчиною. Вона одягнулась в чорну сукню з глибоким вирізом і металевою блискавкою на спині. Нафарбувавшись помадою винного кольору з холодним подтоном та підвівши очі чіткими графічними стрілками.
— це ідеальне поєднання, яке точно додасть сексуальності, — додала вона.
Тим часом Даяна вже одягала елегантні весняні ботильйони на шпильці кольору кави з молоком.
— Ооо бачу ти сьогодні хочеш бути більш романтичною. Дівчина загадка, сама жіночність, — посміхнулась подруга і про себе подумала що нарешті не в штанах і футболці з високим хвостом. А в летючій з шовку спідниці вище колін з квітковим принтом ніжно біло-рожевого кольору, а поверх кремова шерстяна кофта. Розпущене волосся укладене хвилями та природний, непомітний макіяж й помада пастельних тонів.
— Ну так я себе почуваю, такий зараз мій внутрішній світ.
— Олівія ти довго? — легенько тупотіла сестра по підлозі.
— Тобі потрібно вчитись терпінню сестро, посміхнувшись вона зачинила двері кімнати й направлялась до виходу з квартири там де вже її чекали дівчата. Вона була одягнута в гарний жіночий комбінезон шортами з мереживною обробкою темно-вишневого кольору.
— ми як три протилежності, супер, але беремо таксі дівчата якщо будемо пити я Артема попередила на всяк випадок, щоб був на телефоні, а то з вами йти в клуб потрібно зарання переглянути всі варіанти, трохи лячно.
— Та все буде добре, потанцюємо розслабимось, для себе… ні з ким не будемо знайомитись…
— ой Ладуся, подрузі твоїй я ще вірю, а от тобі, ти в нас ще та пустунка.

Вони приїхали в невеликий нічний клуб в центрі столиці.
Зал, місткість якого розрахована на сто п'ятдесят гостей, близько п'ятнадцяти столів.
— Недавно відкрився, думаю потанцювати зможемо.

Зайшовши в клуб перед ними відкривалась барна стійка, два містких танцмайданчики, м'які диванчики, низькі стелі й захована віп зона.
— А тут непогано приємний інтер’єр, гарна музика і людей не багато, як раз та атмосфера яка мені потрібна, — задоволено подивилась Даяна, котра нарахувала від сили чоловік двадцять в клубі.
— Як я обожнюю клуби... тут можна забути про будні й зануритися в п'янку атмосферу безтурботності, веселощів, музики й нових вражень.Зараз зніму відео, щоб всі бачили як ми відпочиваємо.
— Лада ми тільки прийшли, давай краще присядемо спочатку, а то розігналась,- сміється Олівія.

Їм принесли меню в якому відкривався широкий асортимент страв на грилі, ніжніші десерти, великий вибір елітного алкоголю та оригінальних коктейлів
— До речі в нас в газеті писали що фішка цього закладу шоу барменів.

Замовивши рожеве ігристе вино, та трішки надпивши дівчата пішли танцювати, поки їх було троє на танцмайданчику, потім ще приєдналось чоловік десять. Натанцювавшись Даяна з Олівією присіли на диванчики, а в лади немов маленький моторчик ввімкнувся, дуже енергійно витанцювала, не мов в неї завтра весілля і сьогодні останній день коли можна так відпочити, що один молодий хлопець не втримався і замовив повільний танець щоб запросити.
Дівчата тимчасом вийшли на вулицю трішки подихати свіжим повітрям і Олівія мала зателефонувати Артему, котрий вже десятий раз дзвонив, а через гучну музику вона не чула.
— Привіт, Олівіє, чому ти трубку не береш? — знервовано говорив Артем котрий прямо перед ними вийшов з таксі.
— Ого яка швидкість…
— Я хвилювався розумієш?! думав що з вами щось трапилось! Ми ж домовлялись щоб ти була на зв’язку.
— Ну не нервуй так, ходімо краще в середину потанцюємо. Ні Олівія дякую, але завтра в мене відповідальний день я повинен виспатись, ходімо краще додому… Я розумію сестра, відпочинок, але мені буде спокійніше коли я буду знати що моя Оливка в безпеці.
— Ну добре вмовив, тоді я заскочу до сестри скажу що піду, або Даянка краще ти передай, а то ще буде сердитись та вмовляти…

Зайшовши в середину Дая не побачила Ладу на танцзалі, а примітила її за столиком того хлопця який запросив на танець. Там було ще двоє хлопців звичайної зовнішності на перший погляд. Запримітивши її, подруга повернулась до неї.
— А де ти Олівію поділа? — здивовано глянула на неї.
— Ти не сердься, але її забрав Артем, дуже піклується про неї, хороший хлопець.
— Ну не знаю, він може бути власним чи ревнивим, тоді це вже погано… Слухай раз вона пішла… Тут така справа, нас запросили хлопці до них за столик, тільки я тебе прошу не ігноруй, вони хороші. Той що мене запросив юрист, розвівся з жінкою рік тому, дуже інтелігентний та цікавий, в очах віддзеркалення доброти та турботи, він мені дуже сподобався, хоча він трішки пухкенький, не такий типаж який мені притаманний, але такий щирий. До речі він тверезий і алкоголю взагалі не вживає…
— Дивно, а чому тоді прийшов, посидіти в нічному клубі та кави попити? А ті двоє що?
— Не суди так суворо, він же з друзями… Він говорив що рідко ходить по клубах, але приємно здивований зустріти таку світлу людину як я… Мені ще такого ніхто не говорив… Той що біля нього в сірому піджаку чорнявий такий його однокласник вони майже сім років не бачились, а той інший худий такий і низького зросту троюрідний брат.
— Ой ну добре вмовила, а то бачу будеш мені потім мізки промивати що втратила свій шанс, але дивись.
На цей раз все буде добре вони прості без пафосу сама побачиш.
Вони підсіли до них багато розмовляли, але Даяна втрапила в дискусію з його братом, в них були різні погляди на відношення хлопця і дівчини. І її образило що він прирівнював всіх дівчат до порожнього місця і що без них ми б і дня не прожили і їхніх грошей.
Їй було не приємно бути в компанії такої людини, нащо вона настояла що їм пора йти.
Але Вадим новий знайомий Лади запропонував що вони їх проведуть додому з Богданом і його братом.
— Ну потерпи трішки, — будь ласка, заради мене, прошепотіла вона їй на вухо.
— Добре, — з невдоволеним обличчям вони йшли додому. Богдан як міг розбороняв їхню словесну перепалку, особливо після того як вона розійшлась з Матвієм, вона вважає що всі хлопці однакові, а брат Вадима навпаки та ще й випив зайвого.
— Провівши до фойє Богдан ще залишився поспілкуватись з Даяною, вона йому дуже імпонувала, а інший хлопець кудись зник...
Лада тимчасом теж не поспішала нікуди.
— Ладо нам потрібно йти завтра купа роботи, — вона хотіла якнайшвидше додому
— Ти йди, а я ще поспілкуюсь…
Дивно роздумувала вона, чому не взяти таксі й все…Не вже вона закохалась з першого погляду… На неї не схоже, може він гіпнотизер… Зайшовши в квартиру там вже чекала її Олівія, дівчата пішли спати.
Лада повернулась від Вадима о третій ночі коли всі вже спали вона була в піднесеному стані та розбудила Даяну…
— Ладусь ти тут? Лягай вже спати, пізно.
— Даянка уявляєш в нього тут поруч на стоянці була машина, він відвіз мене на ній туди звідки відкривається вся краса столиці… Уявляєш?! Зорі, легкий вітерець і він таким ласкавим поглядом дивився на мене ми ще заїхали на заправу він кави нам взяв. Він такий уважний, не такий як всі…
— Ааа машина… дивно… добре-добре, завтра розкажеш, але зараз лягай спати…
Та через пів години Ладу розбудив дзвінок
— Ладо це Вадим, я знаю це дивно, але ти єдина дівчина котра може врятувати мого брата, потрібно дуже швидко, а я не можу додзвонитись.
— звісно, я слухаю тебе. Що трапилось?
— Мого брата забирають в відділення поліції говорять що на три роки посадять, я толком не зрозумів, але вони вимагають дві тисячі гривень, а в мене при собі таких грошей немає.
— Але в мене теж немає… розгублено відповіла Лада, трішки розхвилювавшись.
— Може в тебе є золото, я сьогодні зранку або в обід віддам тобі.
— Є здається сережки, намацуючи вуха, котрі перші спали на думку й попались під руку… але до чого тут це?
— Ми закладемо їх в ломбард, вони працюють цілодобово, а завтра заїдемо і заберемо. Потрібно діяти терміново.
— Перетелефонуй через десять хвилин…
Лада намагалась розбудити подругу і попросити поради що їй робити, але Даяна не дала остаточної відповіді.
— Подруго ти ж його мало знаєш, а кого викупити, я не зовсім зрозуміла що там до чого?
— Дая не час для пояснень це його брат я можу допомогти… його можуть посадити … все що знаю що його підставили…
— Лада ти серйозно? Брата? Тут я тобі не порадник він мені одразу не сподобався, роби як знаєш, але це все дуже сумнівно…
— Я Вадиму вірю, ти просто з ним не спілкувалась так як я… - серйозним тоном вона говорила до подруги,- все я пішла телефонувати й одразу на вулицю.
-— Ладооо зажди…. — але не дослухавши вона швидко йде з квартири на зустріч Вадиму…
— Ой, не подобається мені ця витівка, — важко зітхнувши Даяна пішла спати, але серце було її не на місці від ситуації яка трапилась…