12.3

— Дівчата котра зараз година? В мене годинник щось зупинився, - по тицявши по склу він так і у неї не запрацював.
— дев'ята вечору, а що всім спати? Знову ти матусю увімкнула?
— Та ні просто хочу щось поїсти, давайте щось приготуємо і ти Лада розповіси про свій план.
— О давайте Даянин фірмовий пиріг,- плеснувши її по плечу.

— Для пирога потрібно щоб тісто годину в холодильнику постояло, ми будем його їсти в кращому випадку у дванадцять ночі... в мене є ще одна фірмова страва, але для цього давай спочатку подивимось що в тебе є в холодильнику.
— Ну... опустивши очі, Олівія зніяковіла
— Ти що?! здивовано подивившись в холодильник, взагалі в магазин не ходиш?
— Та отож мала, один вихідний початок місяця багато статей на весну потрібно написати, а по магазинах взагалі часу немає як ходити.

— Ну добре бачу мінімальні інгредієнти є і те добре.
— Бачиш, вона любить в нас готувати, всі мої кавалери її хвалили, вірніше мене, коли вона готувала, а я їх пригощала щоб оцінили як «я» готую що господиня хороша, то деякі проходу потім не давали…
— От ти дограєшся Ладо з тими хлопцями, краса не вічна… — говорить подруга
— я згодна з тобою, постаріємо і що тоді? Треба й іншим зацікавити, внутрішнім світом, картинка потім йде на другий план з роками…

— Ой дівчата, все. — вона вже починала нервувати від їх осуду.

— Добре сестро, Дая, перевела тему вона, — кажи що потрібно робити щоб швидше було приготувати твою фірмову страву, але спочатку розкажи рецепт, а то раптом алергія у когось.

— я бачу в тебе залишилось одне яйце, три перчики, жменька грибів та трохи сиру й дві гомілки,- хм...придумала, це не пиріг, але смачно вийде.

Значить промиваємо та ріжемо перчики навпіл, вичищаємо серцевину далі кладемо наш тертий сир, від гомілки наріжемо філе і змішаємо з яйцем і в наші перці потім промиті та нарізані печериці й тертий сир.
— І все?
— Так, ну можемо ще гречки трохи відварити до них і ставимо звісно в духову піч при 180 градусах на тридцять п’ять хвилин, це буде дуже смачно...- посміхаючись вона зачиняє піч.
— Ну добре, давайте поки воно запікається зробимо трохи чаю і ти розповіси що у тебе за ідея сестричко.
— Оскільки ти нас прихистила й у нас... все ясно... розбите кохання... дві зламані долі... та одна котру потрібно вберегти...Ти годна зі мною Даян?

— Так абсолютно, — важко зітхнувши вона відвела очі в бік.

— Можеш розповісти в деталях, що саме за бізнес у вітчима з тим його партнером котрий є також інвестором багатьох інших фірм. І чому саме ти маєш вийти за його сина заміж?
— Зараз він займається будівництвом котеджного містечка за містом і інвестор Борис Віталійович вклав туди половину суми, а іншу обіцяв пізніше. Будівництво стало чому, мені не розповідають, але пояснили що зараз криза і тепер він відмовляється від партнерства і вимагає свої гроші й надалі не буде вкладати. Може посварились….хтозна.
— Ну а при чому тут ти?

— Це як династія їхні діди військові та дружать змалечку та їх сини теж і завжди хотіли родинний бізнес, невістку з "своїх" і тепер випала нагода мене і Влада одружити для них це вигідний союз. Ще з самого дитинства вони нас сватали й інших кандидатур не схвалюють, наші матері планують весілля на літо. Навіть їх не цікавить наша думка, це обов'язок, а я його не кохаю та він ще такий бабій, але батькові не перечить, бо той все у нього відбере, це ж татковий син, розбещений та ще й бабій... Цілий букет...
А я Артема кохаю... і батьки цього прийняти не хочуть, доведеться мені вибирати або сім'я або Артем ...
— А син де працює? Яка зовнішність у нього?
— Він йому подарував ресторан уявляєте як все просто коли є гроші? Дуже красивий, але характер…
— цікаво Лада та Влад, — задумалась сестра.
— що саме? — здивовано подивилась на неї Олівія, чому ти так цікавишся ним?
— а якщо я його закохаю в себе і зруйную ту вашу "династію" ? Його батько в знак дружби продовжить вкладати гроші тому що його син погано з тобою вчинив. Але там, ще конкретного плану немає, але суть в тому що ти не будеш винна, а як Влад поганець то совість мене мучити не буде, — саркастично посміхнулась дівчина.

— це дуже сумнівно закохати в себе бабія, головне сама не закохайся в нього, я не хочу щоб ти страждала від своєї ідеї…

— Перчики готові, — перервавши їх розмову Даяна вже гарно засервірувала стіл на трьох та виклала їжу по тарілках.
— ммм... це так пікантно, ще б вино, — задоволено смакували дівчата, — де ти ідеї береш? може б ти кухарем працювала б...
— я вважаю кожна жінка вміє смачно готувати та чудовий кулінар, головне рецепт і послідовність і нічого страшного тут немає, ти в все що робиш вкладаєш частинку душі.
— Добре дівчата, дякую, — попоївши Олівія вже вставала з за столу і йшла готуватись до сну, — Ладусь я обміркую твою пропозицію, це можуть бути великі наслідки і якщо дійсно все робити то суто потрібен чіткий план. Ранок вечора мудріший, тому всім на добраніч.

Розстелявши диван Даяна думала про те що наскільки ми самовіддані своєму коханню, наскільки гроші знецінюють справжнє... Їй не подобалась авантюра котру придумала Лада, але це їх вибір і знаючи її вона дуже самовпевнена і вперта, якщо вже вирішила то назад вороття не буде. Це трохи її бентежило, а з іншого боку відволікло від своїх хвилювань...