5.2

Лада цілісінький день приводила себе в порядок. Адже поруч з таким успішним чоловіком в хорошому ресторані повинна бути шикарна жінка. Вони поїхали в магазин за покупками нової сукні, з грошей, які переслали батьки з-за кордону, вона глянувши на себе в дзеркало залишилася повністю собою задоволена.

— Ладусь, я напевно сьогодні, ще в тебе залишусь, раптом що в тебе трапиться, то батьки мене не відпустять.

— Це чудова новина, дякую подруго, а то щось я сама почала хвилюватись, ну добре я піду він мене вже чекає, маємо разом поїхати.

Він заздалегідь замовив столик, що призвело на Ладу ще одне враження, на її здивування його зовнішній вигляд і манера поведінки спілкування з ним виявилась приємною. Аби не виглядати ненаситною ненажерою і з огляду на ціну страв, замовила собі салат "Цезар" і трохи вина. Її кавалер же навпаки, у виборі страв абсолютно ні в чому собі не відмовляв. Однак в кінці вечора її чекав сюрприз. Подивившись в рахунок, її "будівельник" кавалер запропонував:
— Облишмо дріб'язок, а просто розділимо навпіл.

Після секундного здивування і замішання, вона взяла рахунок, швиденько прикинула вартість своїх страв.

— Добре, я оплачу тільки за себе, мені потрібно відійти ненадовго,— на що він вийшов з нею обґрунтувавши тим що нібито йде попалити цигарку, а сам щоб вона не втекла.

Лада трохи відійшла і нервово почала телефонувати подрузі:

— Алло, Даяночка, сонечко рятуй, я в ресторані, цей пройдисвіт не хоче за мене розраховуватись, візьми дістань з рожевої скриньки на підвіконні гроші, які мені дали батьки, щоб за квартиру розрахуватись і підвези сюди, будь ласка.

Поки вони сіли на місце, під'їхала Даяна і віддала гроші так що "будівельник" її не помітив, на що Лада попросила її залишитися і почекати на зупинці тролейбусній.

Прийшовши до нього їй уже не було про що з ним говорити. Вона попросила відвезти її до себе на район і по шляху з зупинки нібито з роботи забрати її подругу, що він і зробив. Вийшовши з автомобіля, у дівчат розпочалась активна бесіда з приводу цієї ситуації :

— Ось тобі і принц заморський, не думала що такі ще бувають.

— Представ собі бувають, і на цю засідку я піймалась, я готова була провалитись крізь землю через почуті слова, щоб я ще колись розраховувалась за побачення? Це ганебно з його боку, зараз же видалю його номер та добавлю в чорний список, а ще краще додам його в групу чорного списку міста через один сайт! От нахаба, ще вистачило наглості, а з вигляду такий пристойний,- знервовану промову Лади перервала музика коли вони піднімались на другий поверх.

— Чекай, Даянка ти чуєш те що і я?

— Так, дивно невже Наталія Павлівна в таку пору так гучно може слухати музи... — не встигнувши промовити далі, як вилітають два хлопці з квартири починаючи гамселити один одного і ліктем зачіпають Даяну, котра спікається і ледь не падає вниз по сходах, але її встиг зловити в свої обійми Матвій, котрий позаду неї піднімався з другом за додатковими інструментами для ремонту автомобіля Славка.

— Ви що подуріли? Ану геть звідси,- серйозно налаштований друг, прогнав хлопців з під'їзду.

— Даяночка з тобою все добре? - поцікавився Матвій оглядаючи її з ніг до голови чи не травмувалася.

— Не хвилюйся, дякую, ти мене врятував знову,- з посмішкою вона глянула на нього.

— Це добре, ану що там відбувається? Ірма ти де? Шістнадцять років дівці, а вже така розбещена! Ірма! Так і знав що так буде, не встигла бабця за поріг вийти на дачу, як вона вечірки влаштовує, — Матвій з дівчатами заходить в кімнату і розігнавши гучну вечірку, знайшовши сестру приводять в почуття від алкогольного сп’яніння.

— Дівчата вибачте за не зручності, давайте в якості вибачення за сестру і за це все, я зроблю вам кави?

— Було б дуже доречно, а то вечір сьогодні не задався, — відповіла засмучено Лада.

Далі атмосфера не була такою напруженою, пішли жарти, дівчата трохи допомогли прибрати квартиру, нащо вже збирались йти, як Славко раптом запропонував дівчатам приєднатись до їхньої традиції в цю суботу.

— Що за традиція? — з цікавістю дівчата глянули на нього.

— Кожен рік ми з друзями їздимо сплавлятись на каяках з ночівлею в палатках, кострем та музикою під гітару. З нас все приладдя, з вас присутність, але о шостій ранку збір під під’їздом. Якщо ви не боїтесь звісно? — подивившись на вечірню сукню Лади.

— Ой та ми з задоволенням, ми в п'ятнадцять років дуже любили сплавлятись, навіть в гурток записались, на змаганнях були. Обов'язково будемо і рання пора нас не лякає.

Повертаючись до квартири у Ладки з Даяною була словесна перепалка, через те, що вони ніколи цього не робили і Даяна не вміла плавати вона здійняла паніку, на що та її цілу годину заспокоювала.

— Даюсь все буде добре, ну що не зробиш заради подруги, я ж бачу, як у ваших очах загорілась іскра коли він тебе зловив. Це було наче як у кіно, я б навіть про вас почала писати романи.

— Та ну тебе перестань, а як він взнає правду, чи з нами щось трапиться це трагедія... може досить пригод нам?

— Знаєш, якщо заради нього ти хотіла влаштуватись на ту підозрілу контору і пішла на перегони в яких нічогісінько не розумієш, то це не повинно тебе лякати.

— Ой так... не дочекаюсь суботи, це буде або феєрично або повне фіаско...
— Хтозна... час покаже, добре ти лягай, а я займусь своєю помстою заношення того бізнесмена в чорний список.