Розділ 4. Операція "Дій"

— Так, потрібно себе показати у всій красі, напевно я в тебе ще затримаюсь на декілька днів.

— Впізнаю свою подругу, як в старі добрі часи.

— Ну не такі ми й давні, нам лише по двадцять з хвостиком, тільки влітку закінчили навчання в університеті, не потрібно списувати себе з лав молодих!

— Ой, пам’ятаю перший курс, я тебе потягла вчитись на факультет журналістики, ти хотіла на психології, а врешті-решт вступили на соціально-психологічний факультет, бо там два красеня старшокурсника приймали у нас заявки на вступ. Ой, бачиш куди ці хлопці заводять, а виявилось, що в них є дівчата, план наш накрився, але вчитись потрібно, назад вороття не було.

— Ладусь, досить ностальгувати, допоможи мені щось підібрати, а то зранку конкуренцію мені могла скласти навіть будь-яка бабця.

— Так... ніколи не знаєш, коли тебе застане твій єдиний... — додала подруга

— До речі, ось чому я навіть сміття на підборах виношу, навіть годинами фарбуюсь, щоб вийти за поріг, тільки сьогоднішній ранок не рахується.

— Так, як мені зустрітись, випадково з ним?

— Ааа... Все ж таки зацікавив?!

— Ну, скажімо так, хочу перевірити, чи ще подобаюсь нормальним хлопцям.


— Дая, я ж тобі казала, він не відноситься до таких.

— Ну це ми ще перевіримо, — вона була серйозно налаштована, — Ладка, ти ж в нас експерт по відносинах, може є якась ідея?

— Ну давай, подумаємо, о зараз зайдемо в соцмережу на сторінку його сестри, може щось цікаве знайдемо. І заодно перевіримо, чи я права.

— Давай тільки зачекай хвильку, я піду каву нам зроблю, а то ми з тобою сидимо, як два пугачі вдень.

— Ну що там?

— Несу, ось тримай обережно, гаряче.

— Дякую, поки ти там ходила, я знайшла щось цікаве в Ірми на сторінці.

— Ну-ну, не томи кажи, зайнятий, так?

— Ну дивлячись в якому сенсі.

— Це як?

— Ось, тримай телефон і почитай, що там, поки я п’ю каву є зачіпка.

Оголошення:

« 28 серпня у місті відбудеться грандіозний фінал найпотужніших перегонів України - нової Професійної Української дрег-рейсинг серії PROUDRS. Організатори вже готують чимало сюрпризів для глядачів».

Вхідний квиток : 200 гривень.

Початок 12:00

— І, що це?

— Ну дивись коментар від Ірми під записом

— Все бачу, чекай вони що йдуть з братом туди?

— Ну тааак, розумничка і ми туди підемо, якраз завтра відбудеться все.

— Як завтра? У нас же ні копійки немає в гаманцеві, все в клубі спустили й на роботу ще не влаштувались…

— Без паніки на днях як бачилась з Мироном, чула що він з друзями збирався туди, зараз один дзвіночок і все владнаю, я тільки на кухню відійду, там зв’язок кращий, у нас тут будинок старенький то ловить раз через раз.

Поки Лада розмовляла, Даяна зайшла на його інтернет сторінку, та з цікавості почала переглядати фото.

— Так, — думала вона, — якщо це правда то буде не легко заполонити твоє серце… Але нічого я спробую, а раптом, щось з цього вийде... Ой ні, що я собі думаю, а раптом я в нього закохаюся дужче чим він у мене, знову розбите серце?! Ніііі я так не хочу… Ще не відійшла від колишніх відносин ...а може все ж?

— Тут потрібна монетка, якщо орел то все вийде, я якщо ж ні, тоді решка і прощай взаємне кохання…

Якраз подруга заходить в кімнату і бачить як підскочивши з ліжка Даянин голос лунає на весь будинок:

— Орел!Орел!

— Який, ще орел? Ти що, ще від вчорашнього вечора не відійшла??

— Та це я так, про своє, не звертай уваги, усміхнувшись Даяна поцікавилась, як завершилась розмова.

— Ну що, радій, у нас все вийшло, завтра о десятій ранку сіра іномарка за нами приїде

— Що за іномарка?

— Та друга Мирона, не хвилюйся ти так, не на самокатах же ми поїдемо, — з іронією усміхнулась Лада.

— А якщо Матвій побачить? Щось не добре подумає.

— Та хай бачить, може приревнує, хтозна.

— В такому випадку, я краще сьогодні додому поїду, підберу одяг, а зранку буду в тебе.

— Домовились.

— Ну все тоді до завтра.

— Бувай Даюсь, але щоб завтра з першим промінцем сонця була в мене.