По вишневому склу

Поруч

Просто будь поруч, коли я згасаю,
Тоді, коли всі зневажають мій біль,
Тоді, коли пекло зватиму раєм,
Ти сплетенням пальців торкнись моїх крил.

Просто будь поруч, коли я сірію,
Коли у безодні торкаюся дна,
Мені подаруй усмішкою віру,
Коли знов простягну вуста до вина.

Просто будь поруч, коли мою шкіру
Ті візерунки вкривають із крові,
Не дай лиш мені забути про міру,
Коли я підношу дуло до скроні.

Просто будь поруч, коли я слабкіша
За ту, що зустрілась тобі ще давно,
Будь інколи поруч — клянусь: облишу
Візерунки на тілі й біле вино.

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1482 в Різне
#341 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись