По вишневому склу

Будь!

І знову щось давить у груди,
І я знову волаю крізь сон,
Молю за одне лише: бути,
Розбиваючи вщент телефон.

Знов напад шалений напруги
І присмак останніх конвульсій —
Лише пережити все вдруге,
Та тільки з тобою, боюся…

І знову не сплю, хоч мені слід,
А тривога ламає хребет —
Ну і нащо, скажи мені, світ,
Як у ньому не буде тебе?

Будь! Хіба просила би більше?
Украла знову кисень мій ніч,
Я знову в полоні у віршів
І тривожно палаючих свіч…

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1487 в Різне
#341 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись