По вишневому склу

А можна після перемоги...

Смерть знов очікує за рогом
І рукою тягне у пітьму —
А можна після перемоги
Вас легенько зовсім обійму?

І думками впавши у траву,
На мить дистанцію порушу,
Ну, якщо, звичайно, доживу —
Хоча тепер дожити мушу...

А можна після перемоги
Вам розповім про наболіле
І вздовж розбитої дороги
Я посаджу для вас калину?

І сном прийду десь серед ночі,
Де мене затягнете у вир...
А зараз що? Дивлюся в очі,
У війну в яких панує мир...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше