По вишневому склу
Я знаю напам'ять
Знов той самий маршрут, ті самі зупинки,
Все ті самі тривоги диктує війна,
Я знаю напамʼять усі ці будинки,
Які бачу щоразу щаслива з вікна.
Я знаю напамʼять цей натовп і звуки,
Які вмить розчиняє у мозку твій сміх,
Я знаю напамʼять усі твої рухи —
Ні, мій розум забути ніяк їх не смів!
Я все памʼятаю в тривалій розлуці,
Ну а після свій сон на яву відновлю —
В тролейбусі, може, чи в тісній маршрутці,
Як сьогодні і завжди, тебе я зловлю!
Я знаю це небо з дощами і сонцем
І я знаю напамʼять дорогу назад,
Я знаю напамʼять шквал рідких емоцій,
Я знаю цей сніг, цей дощ і цей листопад…
Знов хтось запитає: «Нема запальнички?» —
Але знову думки всі залишені там…
Я знаю напамʼять твій розклад і звички,
Я знаю, знаю твій голос без фонограм!
Відредаговано: 02.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
