По вишневому склу

"Я — скрізь"

«Я — скрізь». У кожному дотику,
У кожній калюжі із сліз,
Зеленим палаючи вогником,
Я відчуваю: Ви — скрізь!..

Тьмяніють думки, наче хворі,
І не перетнути цю вісь...
Я знову задремлю на дворі,
Щоби почути це "скрізь".

Скрізь. У блакитних туманах,
У заснулих пожовклих рядках —
Я відчуваю. Та марно
Застигає ім'я на губах...

«Я — скрізь». На кожному кроці,
Граціозно, сміливо, маніжно,
У кожному дні, у кожному році —
Дійсно, Ви — скрізь! Дивовижно!

«Я — скрізь», — сказали й забули,
Із пам'яті геть, неначе сміття!
А серце бідне, а серце почуло —
Зупиніть: це Ваше життя!

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1487 в Різне
#341 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись