По вишневому склу

Якби я могла оселитись на небі...

Якби я могла оселитись на небі
І стати щитом від усіх негараздів,
То, можливо, тобі на цій би планеті
Судилось відчути саме тільки щастя...

Якби я могла... Але що же я можу,
Коли по землі поряд з тобою ходжу?
Якщо віра моя тобі допоможе,
То візьми її швидше у мене, прошу!

Безліч слів роз'їздають сльозами папір,
А я у власній тону безпорадності,
Але я все ще з тобою... Ти мені вір:
Пройдем всі рівні життєвої складності.

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1476 в Різне
#339 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись