Ти по світу крокуєш охайно,
Хоч і сувора, все ж таки мила...
Ні, я в жодному разі тебе не кохаю —
Для серця не вистачить сили...
Не зважай, що блакитною тінню
За тобою мій привид усюди
Поспішає, переслідує й нині —
Він вкриє собою від бруду...
Не зважай, що губи тремтячі
Шепочуть твоє і досі ім'я
І вірші плаксиві, немов би дитячі,
Ллються про тебе, як пісня сумна...
Не зважай, що мені все одно
На життя і щоденні дилеми,
Що забути не можу вікно,
Де вперше твій погляд став медом...
Коридори холодні. Крокуєш охайно.
Ти відьма, ти пані вельможна!
Ні, я в жодному разі тебе не кохаю —
На жаль, любити не можна...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
