По вишневому склу

Забрати твій біль...

Забрати всі болі, тривоги, проблеми
Дотиком пальців самих під свої ребра,
Віддати свій кисень і кров — свої вени
Підʼєднати до тебе й вмерти, як треба.

Забрати всі муки, віддати свій спокій
І залишити у спадок роки життя,
І витягнуть втому із-під твоїх кроків,
І слухати тихо серця твого биття…

Чути й розбирати твій голос на хвилі,
Ставши цукром тоді, не доречна як сіль,
Стати парусом тим, що мчить і на штилі.
Якщо тільки дозволиш забрати твій біль…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше