По вишневому склу

Саме такою...

Люблю тебе саме такою,
У бурхливіший втомлену день,
Коли ти легкою ходою
Розчиняєшся серед людей...

Тоді, коли кличеш з собою
І смієшся на зло ворогам,
Люблю тебе трішечки злою
І ніколи тебе не віддам!..

Коли все на кшталт "усе бісить",
А підлеглі летять по кутках,
І навіть лякаються біси,
Все одно у своїх ти ногах

У мить, яка зветься гіркою,
Побачиш подібність примари,
Кохає що саме такою
Тебе у напружений ранок...

Слабкою чи сильною дуже,
І без посмішки хоч, і без сил,
Твою розквітаючу душу
Віднесу до небесних світил...

Люблю тебе саме такою,
Теплу чи крижану, наче лід,
Коли ти лишаєш самою
Онімівши дивитись услід...

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1484 в Різне
#341 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись