По вишневому склу

Минуле так безсовісно...

Минуле так безсовісно
Ввірвалось знов у мої сни
І крає душу болісно —
Тортуру цю скоріш спини!

І знову я так жадібно —
Боже! — дихаю утікшим,
Будильник знов безжалісно
Зранку будить — крики віршем.

Знову сон: література,
Сходи, ґрати, маски, вишня —
Будить сон мою натуру,
Будить крики серця тиша.

Пахне світ у сні спиртами
Та парфумами їдкими —
Застрягаю між часами,
Проклинаю знов будильник.

Стук підборів — божевілля,
Я ґрат хоч пальцями торкнусь
Та й усмішку, твого зілля,
Ковтну — між снами розчинюсь.

Nadine Tikhonovitch

Подобається

#1476 в Різне
#339 в Поезія

У тексті є: кохання, божевілля, любов всупереч

Відредаговано: 02.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись