По вишневому склу

Кохай мене, будь ласка...

Кохай мене, кохай, будь ласка,
Руками, поглядом, мовчанням,
Кохай, бо вже набридла маска,
Будь найсолодшим покаранням...

Кохай мене у книгах, віршах,
Розчиняй мене на сторінках,
Нехай мене кохання знищить —
Люба смерть мені в твоїх руках...

У снах і зустрічах миттєвих —
Ти... Завжди кохай чи хоч на мить,
Ну і в історіях життєвих
Не забувай мене не загубить...

Кохай... Та це насправді пастка...
Зрозуміла я невдач всіх суть:
Замíсть «Кохай мене, будь ласка!»
Я благаю тихо: «Просто будь!»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше