По вишневому склу
Повернутись туди
Повернутись туди, де я іще є —
Місцями: на тиждень — єдиний урок,
Де все мені рідне, що нині чуже,
Далеко, де нас ще єднає дзвінок...
Де злитись можем єдиною тінню,
Де нас, як раніше, єднають книжки,
Де не губились в безмежності ліній
І не розсипались, неначе сніжки...
Туди, у ту мить, де спільний наш Всесвіт,
Де я досі не вірю в спорідненість душ,
Де серцю простять закоханий бешкет,
Де сліз не втримає нанесена туш...
Де плакала більше й рідше від щастя —
Озираючись, бачу: щастя було,
Що оживало під Вашим зап'ястям
І білою крейдою, ніби крилом,
Нас закликало любити у віршах,
Кричало про антигуманність війни —
Тепер моє щастя вже веде інших,
Хоча і провідує ще мої сни...
Відредаговано: 02.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
