По вишневому склу
Є люди...
Є люди, на яких випадково затрумуєш погляд,
А є ті, при яких мимоволі затримуєш подих,
Є люди, при яких твоє серце ледь б'ється, бо поряд,
Є люди, із якими усе неважливо, на подив.
Є люди ті, із якими до божевілля комфортно,
На яких озирнувшись, відчуваєш ти саму ніжність,
Яких кохаєш так, як кохати не зручно й не модно,
Із якими ти відчуваєш доль незриму суміжність.
Попри зірки, що на небі, та вибрики Зодіаку,
Розумієш, що є люди, яких так просто не втратиш,
Ті, за яких ти помреш та підеш сміливо в атаку,
І це більше, ніж слова, які ти ніколи не зрадиш.
Є люди, почуття до яких глибше за океани,
Від яких не лікує електричний струм і благання,
Люди, які не калічать та розсувають тумани —
Це люди, які трапляються раз і звуться коханням...
Відредаговано: 02.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
