Шибка №5

За шибкою, в яку ніколи не світить сонце почулися приглушені голоси...

-Що ти сьогодні бачила?
-Муррр... - кицька лизнула шершавим язиком чорну лапу, не поспішаючи відповідати.
Елісса сиділа на твердій лавчині опустивши руки на коліна. У суцільній темряві сіріла її довга до п'ят сорочка, більше схожа на шмат ряднини, аніж на одяг. Агата продовжувала вилизувати своє хутро, час від часу зиркаючи на господарку. Бліда і худа, з копою нечесаного волосся вона видавалася лялькою, що ось-ось звалиться додолу. 
-Муррр, бачила, як син пекаря ум'яв за дві щоки м'ясний рулет. Мені ані крихти не перепало... 
-Значить одужує. Це добре. 
-Ще б пак, так довго я ще ні на чиєму череві не товклася лапами.
- А як там, донька крикливої швачки, яка щоранку горлопенить прокльони у вікно своїй сусідці?
-О, Боги... вона вже вдруге облила мене помиями. Якщо та дурисвітка не отямиться, її донька лишиться спочатку ноги, а потім і життя. Через ту навіжену, немає і кількох хвилин, щоб примоститися дитині на ноги. 
-Ти часто попадалася їй на очі?
-Муррр, було кілька разів. Очі вирячить, як п'ять копійок і кричить не своїм криком - "Відьма. Відьма". Одразу видно, що не тутешня. Усі нормальні люди...
Агата, ще довго розповідала, як нормальні люди шанують кішок і приносять їм дари, але Елісса вже того не чула. В її уяві розгорнулися події 10-річної давнини.

... Вона несла додому молоко, коли раптом відчула різкий біль у потилиці, потім у ребрах і під правим коліном. З носа сочилася кров, а на очі навернулися сльози. Розхлюпуючи з глечика молоко вона побігла до струмка - туди куди звав її біль. Понад самою водою закривавлений лежав хлопчик років 13-ти. Елісса припала поряд, та шукаючи найпекучіше місце припала до нього обома руками. 
-Вбиває, гляди вбиває. 
З-за кущів вибігла розпатлана жінка, а за нею двоє чоловіків. Еліссу силоміць відтягли від дитини. "Вбила, відьма. Вбила." здригалося жіноче тіло над сином. 
-Пустіть, мені треба до нього - закричала дівчина і отримала такого стусана, що одразу завалилася на землю. Напівпритомна вона лежала на траві і спостерігала, як його душа покидає скривджене тіло. 
До будинку матері Еліссу притягли за волосся.
Потім було багато галасу від розлюченої юрби, яка норовила закидати дівчину камінням. Погрози спалити будинок разом з усіма її мешканцями. Вгамувався люд тільки коли матір дівчини вийшла на вулицю та сказала: "Елісса померла", а зайшовши у дім, відкрила перед донькою двері кімнати, в яку ніколи не світить сонце. 
- Ну нарешті. Мурррр...

Із минулого Еліссу вивів біль у попереку, який паралізував ноги та відзивався тягучим ниттям у шиї. 
- Агато!
Кицька хутко плигнула через усю кімнату вправно вмостившись на ногах. Дівчина поклала обидві руки на кицьку і зашепотіла їй на вухо. 
-Біля залізної брами, там де молочник відкрив нову крамничку. За старою акацією лежить хлопчик. Він упав із чогось високо. Не барися. 
І за секунду за шибкою в яку ніколи не світить сонце запанувала тиша…
#потусторонушибки #реальні_вікна_з_вигаданими_історіями
( Ретімно. Греція)