По той бік трибун

ПРОЛОГ

Мене ніхто не попереджав, що людина може змінити тебе просто
тим, що існує поруч.
Не тим, що говорить. Не тим, що робить. Просто — є. Дивиться на
тебе якось інакше, ніж усі інші. І ти раптом починаєш чути себе в тиші,
якої раніше просто не помічала.
Я все життя думала, що знаю, хто я. Бо мені так казали — і досить
часто, і досить переконливо, щоб я не сумнівалась. Є речі, які ти
приймаєш не тому, що вони правда, а тому, що втомлюєшся шукати іншу
відповідь.
Але виявляється, є різниця між тим, ким ти є, і тим, ким ти
навчилась бути.
Я зрозуміла це пізно. Пізніше, ніж треба було. І точно не так, як
планувала — якби взагалі планувала щось подібне. Але, мабуть, так і має
бути з речами, які справді щось міняють. Вони не питають, чи зручний
для тебе момент.
Джейк Коллієр не питав.

Аліса Гарт

Подобається

#5128 в Любовні романи
#2324 в Сучасний любовний роман
#550 в Молодіжна проза
#128 в Підліткова проза

У тексті є: перше кохання, від дратування до кохання, маленьке місто

Відредаговано: 02.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись