V

                                  Розділ 7

    Олег слухав слідчого дуже уважно. Чомусь він думав, що Соболєв стане особисто займатися ним, але, як виявилося, для СБУ він ніякого інтересу не представляв, і його привезли до районного управління боротьби з організованою злочинністю. За словами слідчого, йому світить довічне ув'язнення. І ніякий супер-адвокат його не витягне. А в нього його й немає. Так, лише юристи із холдингу, сопляки. Навряд чи серед них є хтось досвідчений по карних злочинах.

   Перед очима стояла болісна картина: він у кайданках, майже серійний маніяк, а навпроти Аня в обіймах Єгорова.

- Олеже Андрійовичу, я чекаю хоч якоїсь вашої реакції на всі ці звинувачення. Чому ви мовчите? Якщо ви погоджуєтесь з усім цим, тоді давайте все підпишемо і покінчимо з допитом, - роздратовано мовив слідчий.

- Я нікого не вбивав і не збирався вбивати, - втомлено відповів Олег.

- Боюся, одних ваших заяв буде недостатньо. Почнемо по порядку? Де зараз знаходиться ваша мати, Сайменкова Наталія Ігорівна? Вона якось причетна до ваших махінацій?

- До яких ще махінацій?

Слідчий простяг Олегові якісь аркуші.

- Це доручення, підписане вашою дружиною на ваше ім'я. За цими документами ви – повноправно володієте зараз усім рухомим та не рухомим майном сімейства Шурбіних. Як стверджує ваша дружина, вона підписала ці документи після тортур, які вчинив до неї Максим Арімов, ваш так званий юрист, за вашим наказом. Потім її ледве живу вивезли за місто і скинули в яр в одній спідній білизні. Вона дивом залишилася живою, - промовив слідчий.

   Олег дивився на документи і літери розпливалися перед очима. Дихати було важко, долоні тремтіли. Макс катував і бив Аню, щоб вона підписала ці доручення?! Олег згадав, як Аня сахалася від нього, коли він хотів торкнутися до неї. Він весь цей час вважав, що вона з Харитоновим в Америці, що покинула його з сином та втекла. Він вважав, що вона ніколи його не кохала, і він майже викреслив її зі свого життя. А вийшло, що вона нікуди від нього не втікала, що її мучили і залишили в яру помирати після того, як вона підписала ці бісові документи на його ім'я! Олег насилу стримав рик, що рвався з середини. Він дуже добре знав людину, яка все це задумала. Макс лише виконавець. Максу замордувати когось - раз плюнути, але мама! Навіщо? Заради чого, Господи??!

Він згадав, як відреагувала мати, коли він привіз Аню додому. Ось хто дійсно не очікував більше побачити невістку живою. Олег насилу видихнув. Цікаво, мама стрілки на нього перевела спеціально, щоб він довічно сів, чи «все вийшло з-під контролю»?

Аня з Дімкою одні залишилися, коли невідомо де його божевільна матуся та Макс-садист. Що ж робити? Йому дуже потрібен хороший адвокат. Найкращий адвокат.

- Розкажіть про ваші махінації щодо компанії «Будмайстер» та замах на Єгорова Івана Андрійовича. Як вийшло, що ви задумали два вбивства в один день? - спитав слідчий.

Олег підвів голову і з недовірою глянув на нього.

- Який ще замах?!

- Олеже Андрійовичу! Є свідчення Мазура Павла Сергійовича, що ви шляхом шантажу змушували його підробити деякі документи щодо фірми «Будмайстер», а ваші люди підлаштували аварію, в якій мало не загинув її генеральний директор Єгоров Іван Андрійович.

- Холдинг «Білд-буд» збирався підписати контракт про співпрацю з компанією «Будмайстер», про який шантаж йдеться?! – промовив Олег.

- Кажуть, Єгоров і ви брати, і ви мститеся йому за те, що в дитинстві ваш батько пішов до його мами.

- Маячня собача.

Олег закрив обличчя долонями. Йому треба мовчати. Потрібен адвокат і говорити лише у його присутності. Мамина схема знищення всіх найлютіших ворогів і його потягне на дно. Він вважав, що вона й думати давно забула про Єгорова! А вона Макса підключила, вирішивши, що з ним, з Олегом, каші не звариш.

- Тільки знаєте, що, Олеже Андрійовичу, Єгоров живий залишився, і за збігом якихось неймовірних обставин його автомобіль мало не перекинувся в той же яр, куди вашу дружину викинули! Він її там і знайшов. Казав, що її вже снігом присипало...

- Досить, - перебив його Олег, не в змозі більше чути про те, як убивали його Аню. Коли він проклинав її, що вона з коханцем втекла, її по-звірячому позбавляли життя. І тепер вона вважає, що це він хотів її вбити.

Слідчий з обережністю окинув його поглядом.

- Хочете зробити якусь заяву? Може, щире визнання? Не забудьте згадати, як ви вбили тестя. Така сама аварія. Тільки тестеві вашому пощастило менше.

  Олег мовчав. Він думав про маму, про те, що навіть не зрозумів, коли вона перетворилася на монстра. Може, вона завжди ним була? Адже він і виріс сам по собі, і з дитинства свого пам'ятав лише її істерики. Після того, як вона вийшла заміж за Шурбіна, він зрадів, що вона нарешті здобула своє щастя, що забула всі свої образи та істерики. Він помилився. Він не помітив, і постраждали люди, яких він дуже любив і почав вважати своєю справжньою родиною. Ну, гаразд, Іван. Тут давня образа на батька, до того ж Іван - його точна копія. Аню мати терпіти не могла за те, що та так і не прийняла її, як мачуху і як свекруху теж. Шурбіна за що? Гроші? Холдинг? Будинок? Що?

- Я маю право на дзвінок? - запитав Олег.

- Маєте, - кинув слідчий.

- Тоді мені треба зателефонувати.

... В офісі, у приймальні, Івана вже чекали Ліна та Павло, коли він приїхав. Обличчя у них були урочисто-цікаві, але Іван не поділяв їхньої радості. Він мовчки пройшов до свого кабінету, сподіваючись, що Ліна і Павло дадуть йому спокій, і йому вдасться уникнути допиту. Але добре знаючи друзів, на це навряд чи доводиться розраховувати. Вони пішли до його кабінету за ним слідом. Годинник на стіні показував майже сьому вечора. Він не встиг помітити, як промайнув день. Стільки всього трапилося за цей час. Він попрощався з Дашею. Назавжди попрощався, бо зрозумів, що Даші більше не буде. Вона залишилася в його серці та в тій іншій своїй половині пам'яті. Анна йому подякувала за все, а він залишив їй свою візитку. Розійшлися, як старі добрі друзі. І йому тепер доведеться бути їй цим другом, бо вона кохає іншого. Досі й попри все. І, здається, любов ця настільки витончена, що вона готова пробачити Саймону всі його злочини. Просто якийсь мазохізм! Що ж у ньому такого особливого, якщо вона, за крок від заміжжя з перспективним фотографом-американцем, раптом покохала бандита-рейдера Сайменкова?!