Розділ пятнадцятий

Розділ п’ятнадцятий. Хто старе пом’яне.

Тесс думала, що зможе контролювати себе. Вона була впевнена, що нічого не відчуватиме, коли запитає Елліаса про вартість дівочої цнотливості, та нажаль, не змогла стриматись. Варто їй було поставити своє запитання, як щоки загорілися червоним кольором, а очі наповнилися сльозами. Серце в грудях збивалося з ритму, викликаючи приступи спекотних хвиль по всьому тілі та палаючі відчуття.

Елліас мало не подавився кавою, коли почув про що саме цікавиться його сусідка та ще й з самого ранку. Він різко з гуркотом поставив чашу на стіл і злісно граючи жовнами перепитав:

– Повтори?! – і вона на подив повторила.

– За скільки я можу продати свою цноту? – швидко стираючи сльозинки, які підступно зривалися з вій, Тесс підняла підборіддя і видавила усмішку. – Мені потрібно знайти гроші, щоб викупити квартиру, а цнота це все що в мене є. І я знаю, що ти можеш допомогти мені з цим! – нагадала вона про свою обізнаність. – Ти ж маєш зв’язки з тими, хто може бути зацікавленим в цьому?

– Су-ка! – Вислухавши все, що хотіла сказати сусідка, Елліас вже не міг стримуватись, переходячи на рик. Він стукнув кулаком по столу і холодно подивився на Тесс, яка тремтіла віями і посохлими губами зображала усмішку. – Твою матір, сусідко! Та щоб тебе!

Він був невимовно злий і нервово закурив цигарку, щоб не наламати дров від нервового зриву. Як їй на думку прийшла така ідея? Вона взагалі розуміє про що і кого запитує? Вона думає, що це цілком нормальне питання для такої дівчини якою вона є?! Вона незаймана. Перевівши дихання, та трохи заспокоївшись палінням, Елліас лише зараз зрозумів наскільки Тесс довіряє йому і наскільки вона заплуталася у своєму безсиллі.

Гроші для нього не були проблемою. Він уже сьогодні може дати їй необхідну суму. Але ж вона не захоче прийняти його допомогу просто так. Адже вона не така як інші. Елліас ще раз подивився на почервоніле обличчя Тесс крижаним та наскільки було можливо цинічним поглядом, і в його голові дозрів план. Він зможе допомогти їй грошима та збереже її цноту у будь-якому випадку, навіть проти її згоди. А потім. Можливо потім, через якийсь час він захоче скористатися тим, що буде по-праву належати йому.

– Ти вирішив питання із квартирою? – запитав Елліас, як тільки в слухавці почувся голос його друга. Він нічого не сказав Тесс і вийшов на балкон, щоб вона не могла чути його розмову. Запалив цигарку і посміхнувся.

– І тобі доброго ранку, Ел. – Шрам як завжди був радий його чути і намагався навіть пожартувати про поспіх і щоденні кількаразові нагадування про це, але змінився в голосі рівно в той момент, коли Елліас зупинив його:

– Су-ка, друже! Нумо вирішуй питання чи я просто вирішу все сам як в старі часи!

– Ел, ти як себе почуваєш? Все так погано? Чи горить усе? Що вже сталося за ніч?

– Я тільки що почув найдурніше питання у своєму житті. – видихнув Елліас.

– Яке питання? – природньо поцікавився Шрам.

– Скільки коштує невинність. – І видихаючи дим, Елліас і сам зацікавлено перепитав. – А скільки зараз коштує невинність?

– Жартуєш?! – Поперхнувшись і прокашлявшись, перепитав Шрам осиплим голосом.

– Серйозно.

– Нуу, якщо знати кому продавати, то цілком можна зірвати лям. – в голосі Шрама з’явилась посмішка. – Залежить від вроди дівчини. – і вже здогадавшись до чого Елліас заговорив про вартість невинності. – Це твоя рятівниця чи що?

– Ага. З самісінького ранку зробила мені настрій. – побідкався Елліас і вже серйозніше додав. – Щоб цього тижня все вирішили з квартирою! Бо ця дівчина доведе мене до того, що коронації не буде.

– Я вже продивився всі документи, подзвонив кому треба, питання вже вирішується, та не обіцяю, що вкладусь у тиждень. Процес не такий простий. Ти ж розумієш?

– Шрам, су-ка, вирішуй питання! Бо вона наламає дров, а я собі цього не зможу пробачити.

Елліас знав, що його друг зможе все зробити красиво і за законом. Він знав, що Шрам зможе зробити те, що здається неможливим. Єдине, що йому не вистачало – це час. Коронація зовсім скоро внесе свої корективи до його графіка і Елліас не зможе бути поруч з сусідкою, не зможе захищати її та контролювати потік неприємностей її життя. Але якщо він дасть їй надію і запевнить у тому, що він вирішить її проблему незважаючи ні на що, то можливо, у нього буде трохи більше часу на все про все.

Такими думками Елліас заспокоював себе, викурив третю цигарку і повернувся на кухню, де застав сусідку, що заливалась сльозами. Вона прикривала обличчя тремтячими долонями і зігнувшись на стільці, притискалася грудьми до колін. Дівчина намагалася заглушити ридання, але все ж таки зривалася і схлипувала голосно, та притихла при його появі.

Зараз він був готовий рвати і метати. Він був готовий убити будь-кого, хто посмів образити її. Він був готовий сам порушити власні принципи і повернутися до старих порядків. Але єдиний хто був винен у її сльозах це він сам. Швидше за все він злякав Тесс своєю різкою реакцією, не пояснивши їй нічого. А що тепер робити? Як заспокоювати цю дитину?

– Сусідко, – він торкнувся її плеча і ніби переключив програму робота. – Вислухай мене уважно.

Випроставши спину і поспішно витерши сльози, Тесса подивилася на нього червоними очима і почала вибачатися. Мовляв, вибач не подумала. Просто втомилася, от і ляпнула те, що не повинна була говорити. Мовляв, вибач це жарт і забудь про це. Як-то кажуть «дурне спить, дурне сниться, а потім і дурниці говорить». Вона навіть подякувала за смачний не з’їдений сніданок. Та Елліас не збирався відступати.

– Я допоможу тобі з твоєю квартирою, а ти мені будеш винна. Ти вже доросла дівчинка і розумієш, що за все в цьому житті треба платити. Та й просто так мою допомогу ти не приймеш. – Все що зміг сказати. – Тільки треба трохи почекати, доки всі документи будуть оформлені. Мої люди вже займаються процесом.