Розділ дванадцятий.

Розділ дванадцятий. Пам’ять про нього.

Повернувшись додому, Тесс кілька хвилин стояла біля дверей сусідської квартири, притулившись до неї чолом. Вона все ще не могла повірити в те, що сталося, і як її сусід допоміг їй у найскрутніший час. Якби він дочекався її після захисту або зараз вийшов до неї, то Тесс би розцілувала його руки. Та він не міг проміняти свої справи на дівчину, яка нічого не має і нічого не зможе йому запропонувати.

Простоявши під теплим струменем води хвилин п'ятнадцять, допоки не відчула полегшення, Тесс подивилась на себе у дзеркало. Вона виглядала не найкраще і була втомлена емоційно. Хоча все склалось в її користь, та осад про зраду Деймона вкотре нагадав про її безсилість і незмогу обирати чоловіків. Вона знов помилилась. Стрес від сьогоднішньої ситуації виявлявся слабкістю в тілі та тремтінням рук. Очі стали червоними, а повіки набрякли й важкою завісою підштовхували її до єдиного правильного рішення – лягти спати.  

Вона готова була заснути прямо не виходячи з ванної кімнати, але все ж таки хотіла випити зеленого чаю, щоб заспокоїтись і перевести дух. Закутавшись в старенький халат, що належав її матері, Тесс зайшла на кухню і застигла на місці, виявивши на столі несподіваний подарунок і записку. 

Обережно розгорнувши листівку, на її губах з’явилась посмішка.

«Вітаю з маленькою перемогою, сусідко! На каву не чекай, маю нагальні справи. Твій брат»

Тесс відкрила червону коробочку з білою стрічкою і не змогла стримати сліз, коли взяла в руку смарагдову брошку у вигляді ведмежа з великими рубіновими очима. Вона поняття не мала яка ціна цього скарбу, хоча й розуміла що це не звичайна біжутерія. Та головним для неї було те, від кого був цей подарунок. Він був від Елліаса – чоловіка, який з’явився в її житті за дивних обставин, та встиг заполонити її думки.

Елліас не з'являвся в неї вдома понад тиждень, змушуючи Тесс хвилюватися про нього та сумніватися у собі. Вона все ще не мала нагоди подякувати йому за порятунок, та не могла знайти собі місця від цього тягаря. Але життя тривало і дівчина продовжувала своє навчання, залишаючись однією з найкращих студентів в медичній академії. 

Як і очікувалося, ставлення студентів до Тесс змінилося в гірший бік після такого неймовірного порятунку, після персональної появи ректора у супроводі її таємничого брата. Тепер усі ненавиділи її за те, що за спиною до недавно сироти стояла людина з кримінального світу, яка могла витягнути її з будь-яких труднощів, а це було підозрілим, якщо судити про Тесс з погляду моралі.

Навіть викладацький колектив провів таємні збори, на яких вирішувалось питання про доцільність продовження фінансової допомоги найкращій студентці, що втратила батьків. Адже наявність та поява її брата, який мав вплив та зв’язки дозволяли їм припустити, що дівчина має достатню допомогу і не потребує волонтерської благодійності. Хоча вони навіть не здогадувались наскільки важким було виживання Тесс і що насправді коїлось в її житті.

Як виявилося Амалія залишилась однією з небагатьох студентів, хто ставиться до Тесс без почуття конкуренції й ревнощів до її знань та вмінь. Рудоволоса дівчина з ідеальною зовнішністю та пишними формами стала для Тесс відрадою та острівцем дружності. Вона не прагнула стати подругою, але залишалась приятелькою, яка знала правду про Елліаса. Вона підтримувала Тесс і часто захищала її в нападках та осудах з боку інших заздрісних студентів.

Дівчата часто обідали разом, та після занять та практики пили каву з тістечками у місцевому кафетерії. За однією з таких зустрічей Тесс дізналась, що Амалія знала собі ціну і знала мету якої прагнула. А побачивши Елліаса тоді в анатомці, відразу зрозуміла, що він той, хто їй потрібен для досягнення мети, тому вона вхопилась за цей шанс і не жалкує про це. Амалія розповіла, як отримавши номер телефону Елліаса, того ж дня запросила його на вечерю. 

Дівчина пояснила всі свої очікування та бажання від їхньої взаємодопомоги, чим приємно здивувала Елліаса, та отримала від нього підтримку. Вона не збиралася бути повією, але готова була стати ескортницею. Їй потрібен був лише старт та впевненість у тому, що її оцінять і не спаплюжать. Так і сталося. Сусід Тесс мав відповідних клієнтів та гарантував безпеку та дотримання домовленостей для дівчини, яка мала усі параметри для такої роботи.

Хоча для Тесс було важко зрозуміти мотиви Амалії та повірити в те, що Елліас дійсно пов’язаний з темним життям міста, та вона все ж змогла побачити щось хороше в такій співпраці. Кожен має право на отримання умов, в яких буде відчувати себе комфортно і зможе насолоджуватись тим, що робить. Кожен має право на захист та повагу.

Після ще одного дня проведеного за книжками з клінічної діагностики та підготовки до прийдешніх іспитів, Тесс домовилась з Амалією, що наступного тижня вони вдвох почнуть займатись перехресним тестуванням знань, щоб мати змогу закріпити вже вивчені матеріали та підтягнути відставання, якщо такі будуть виявлені.

Вечір закінчився для Тесс досить передбачувано. Вона почала дивитись новий серіал про молодих медиків, які лишень закінчили навчання і приступили до інтернатури у одній з провідних лікарень, і непомітно для себе заснула на дивані. Та вже за кілька годин глибокого сну їй довелось прокинутись.

Її розбудив відчайдушний стукіт у двері та протяжний дзвінок у квартиру. Тесс сонними очима подивилася на годинник і розпливлася в усмішці. Опівніч настала рівно дві години тому. Зазвичай, таким нічним гостем був сусід, який приходив до неї на каву, та він ніколи не вдавався до такого наполягання та натиску. Та все ж думка про зустріч з Елліасом окриляла її, вона швидко протерла очі і накинувши мамин халат, побігла відчиняти двері.

Тесс застигла в ступорі нерозуміння і здивування, дивлячись в обличчя незнайомки, яка цинічно розглядала її. На порозі квартири стояла невисока дівчина в короткій спідниці, чорних панчохах з сандалями і топі, що злегка прикривав її невеликі груди. Вона зухвало скинула підборіддя і голосно жувала жуйку. Поруч з незнайомкою стояли дві валізи на коліщатках і велика червона сумка.