По сніжній дорозі

Перший сніг

Кішка Соня дуже любила зиму. Коли прокидалася хазяйка, то завжди випускала кицю на подвір'я. Соня ходила, вже знайомими, стежинами і милувався чарівною, білою та пухнастою, порою. Сьогодні киця вирішила, що потрібно і синочку показати всю цю зимову красу.

- Ходімо, котику, не бійся.

- Ой, так мокро та холодно в лапки.

- Не бійся, тобі сподобається бігати по сніжку. Це твоє перше знайомство з чарівницею зимою.

Мурк обережно переставляв лапки. Було холодно, але в той самий момент і дуже цікаво. Котик щастрибав по подвір'я. Бігав за мамою, бавився і вже зовсім забув, що було мокро та холодно в лапки

- Ну що, подобається?

- Так, дуже. А які красиві ці велетні в білих кожуха. Вони, трохи, на мене схожі. Я теж біленький.

- Так, вони одягалися, бо їм холодно.

- А мені вже зовсім не холодно. Будемо завжди виходити та бавитися в сніжку.

Східна Північ

Подобається

#1955 в Сучасна проза
#1074 в Молодіжна проза
#405 в Підліткова проза

У тексті є: у тексті є щастя, у тексті є зима, у тексті є радість

Відредаговано: 10.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись