Сашко

Сьогодні на вулиці дуже прохолодно. Але Сашка це ну ніяк не зупиняли. Хлопчик хотів на вулицю швидше бігти, а не сидіти вдома:

- Мамо, ну пішли на вулицю, будь ласка.

- Сашку, там холодно. Я не хочу, щоб ти захворів, чи може ти хочеш?

- Не хочу звичайно. Мамо, ми на трошки, хвилинок на 5.

- Тю, то ми довше збиратися будемо чим ти пограєшся.

- Я швидко зберуся, правда.

- Добре, вмовив. Зараз поснідаємо і будемо збиратися.

Сашко зібрався і правда швидко, навіть без допомоги мами. 

Вийшли в двір. Снігу стільки, що не видно паркану, це тато вранці рано все почистив. 

- Дерева одягнути маскувальний одяг чи що? Але я їх бачу засміявся хлопчик. 

- Вони шубки одягли бо холодно. 

- Аа, ну тоді зрозуміло. Гарні дуже, правда ж? 

- Так, і я б таку хотіла. 

- То ми тату скажемо, нехай купить. 

- Ні, не треба, білий колір, звісно, гарний, але дуже бруд любить. 

- Як це, бруд любить? 

- Ну ось так, як ти сніг засміялася мама. 

- Ну якщо так, то точно буде брудна. Не треба тобі така шубка. Деревам дуже личить, та й іншої немає, треба чекати весни. 

- Так, весною будуть сірі шубки, спочатку, а потім зелені з квітами. 

-Так, дуже гарні. Але все ж таки сніг мені подобається найбільше. Можна і на санчатах і в сніжки гратися, і сніговик зліпити і взагалі, стільки всього можна придумати. 

- От же ти розумник. Тобі взимку і жити легше. 

- Ну я ж не просто народився взимку

- Так, ти зимовий у нас, тому і холоду не боїшся та сніг любиш. А от я літня, і я спеку люблю, а не мороз. В мене вже ніс замерз.

- Мамо, йди до будинки. Я зараз піду до Тузика, знайду Мурку і прийде, чесно.

- Добре, але не довго.

Сашко побіг до Тузика. У нього такий великий будинок. Колись, як Сашко був зовсім малим, вони разом там сиділи, а потім з'явилась Мурка, то й її почали забирати. 

А, так Мурка Також тут. Гріються, також замерзли. Сашко зайшов до зліва та набрав сіна, такий гарний оьеремок. Поклав до будинку Тузика, щоб друзям було тепліше.

Тут і мама вийшла. Дозволила друзів забрати до будинку. 

Оце ми класно проведемо час, - подумав Сашко-, Ві задоволений побіг додому.