Глава восьма : Помста

Дон Фернандес був увесь на нервах. Два дні тому до його будинку підкинули записку в якій, за не малу суму, було запропоновано видати увесь загін Фенікса. Не маючи жодної зачіпок він був готовий заплатити що і зробив за стандартною схемою — половину авансом решта після операції. А що б інформатор не втік його змусили написати розписку в якій він вказав скільки й за що саме він отримав гроші.
 За словами інформатора місце табору мінялося, але у нього є можливість повідомити про місце наступної стоянки. Сьогодні вранці так і сталося. Не бажаючи подавати виду про нечувану удачу, він наказав зняти усю охорону з будинку. А після появи гаучо у будинках місцевої еліти знаходилася не менше сотні охоронців. Залишатися вночі, одному доки бандити на волі було страшно. І саме тому він вжив заходи — наказав відвести дещо цінне з дому, і про всяк випадок приготував зброю.
 Щоб заспокоїти нерви, він підійшов до вікна і побачив що ворота відкриті, не зважаючи на те що він наказав слугам закрити їх. У наступний момент до кімнати увійшла людина с опіком на обличчі
-Здрастуй господар-сказал той що увійшов-я Феліпе. 
 Не встиг дон Фернандес усвідомити уся подія, як пролунав постріл. Після цього до кімнати забігла Альба. 
-Батьку !!!- закричала вона не вірячи тому що він мертвий — Навіщо. Адже ти сказав що хочеш просто подивитися йому в очі, і після цього ти мене забереш. 
Цинічна посмішка проступила на його губах 
-Я збрехав — сказав він, і другий раз натиснув на спусковий гачок.