РОЗДІЛ 1

- Дівчино, які б ви квіти хотіли, щоб вам подарував ваш коханий чоловік? - запитав хлопець, коли зупинився, щоб вибрати букет до дня народження мами. Квіткарка в яскравій квітковій сукні серед квітів була дуже вродливою, і хлопець подумав, що він зупинився біля її квіткового кіоску не тільки щоб купити букет для мами, а ще й тому, що ця дівчина-квіткарка була дуже гарною, юною та чарівною, а її прекрасна посмішка була якоюсь чарівною та казково-чарівною. і ця посмішка дівчини незнайомки заворожила його своєю красою і була для нього найкрасивішою квіткою серед яскравих і незвичних букетів навколо неї, йому здавалося, що не квіти роблять її такою красивою, а вона квіти. - А які квіти любить ваша мама? - запитала дівчина. Це запитання стало таким несподіваним для нього, що він тільки зараз зрозумів, що ніколи не цікавився тим, які квіти любити мама? Але потім знайшов відповідь і сказав - Вона любить усі квіти. Дівчина з посмішкою кивнула і зробивши гарний жест рукою так витончено кудись убік, немов в її руці була чарівна паличка, а вона була квітковою феєю, яка творила з квітів і зелені, щось чарівне й прекрасне, і саме це й сталося, коли він побачив у руках дівчини незвичайної краси букет квітів таких рідкісних відтінків, що вони здавалися йому з райського саду... - Ось, сказала вона, сподіваюсь, що цей букет вашій мамі сподобається, і простягнула його йому. 

                                                             РОЗДІЛ2

Прийнявши дар природи з рук квіткарки Юліан запитав - скільки вам винен? Вона знову посміхнулася йому гарною посмішкою, від якої квіти довкола стали яскравішими й красивішими, а сам він уже знав, що ніколи не забуде цю дівчину, посмішка якої гріє серце...