Плітки

Валентинка

 

*У старій бібліотеці,
на полиці, до якої давно не пригинались,
лежав пожовклий роман.
Між його сторінок — валентинка
з повідомленням,
що так і не дісталося адресата*

Любити — це не завжди про стабільність.
Не про те, що описують у книжках.

Любити, як би банально це не звучало, —
означає почати по-справжньому цінувати людину.

Це коли всі жарти, які колись були не смішні,
раптом стають найкращими.
Коли хвороби коханої людини стають твоїми,
і ви разом долаєте цей шлях.

Це коли всі можуть відвернутися —
а вона буде на твоєму боці
і триматиме твою руку.

Чи будете ви далеко, чи близько —
вам ніколи не вистачатиме часу разом.

Коли починаєш любити те,
що зовсім не є твоїм:
світогляд людини, яку обрав,
її дурні посмішки,
невдалі рухи.

Ти не помічаєш найгіршого,
але завжди бачиш найкраще.

Так, це рожеві окуляри,
які, коли кохаєш, можна й загубити.

Кохання — це вміти бути цілим світом.
І ні, це не означає: «якщо любиш — відпусти».

Якщо любиш — люби щосили.
Але так, щоб це не завдавало болю.

Бо біль коханої людини —
це твій біль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше