Глава 5

Підтвердження слів Лілі, що Господар шукає нових Господарів для наших цуценят, не змусило нас чекати. За кілька днів, на наш двір зайшов знайомий мені двоногий. Це був фермер, що жив за кілька будинків від нашого будинку. За своє життя я бачив кілька разів фермера. За словами моїх Господарів, він не поганий. А ось зі слів Лілі, він поганий, бо тримає собак у вольєрах. Господар посадив мене, Люсі та цуценят перед Двоногим, хлопчикам я наказав сидіти тихо. Фермер нахилився, взяв одного цуценя на руки, оглянув з усіх боків, потім те саме зробив з другим.

-Непогані цуценята, відразу видно що їхні батьки міцні статурою

-Ну так, наречений для Люсі міцним псом був. Ось і цуценята вийшли міцні - відповів Господар

-Чув я, що ви шукаєте нового нареченого для свого собаки? -Фермер поглядом оцінив Люсі -Можу підсобити. У мене є кілька собак. Чекають не дочекаються появи партнерки. Я б узяв цуценя, але в мене своїх псів вистачає - на мить задумався - А ось мій сусід якраз шукає нового пса. Старий кудись пішов і зник, може здох уже, а може вовки роздерли - без найменшого жалю вимовив

Серце занурило від почутого. Віддати онука цьому Двоногому, який не має жалості до собак? Краще вже в ліс їх відправлю, ніж дозволю у Двоногого жити!

-Якщо сусідові вашому щеня підійде, чому б і не віддати -посміхнувся Господар -Щодо нареченого для Люсі, я не проти, навіть так. Сам хотів вам це запропонувати

Двоногі домовилися. Фермер сказав, щоб Люсі до нього привели. Він сам вибере для неї нареченого. А потенційний господар для моїх цуценят прийде завтра. Після відходу фермера, я в сараї зібрав сім'ю, тобто доньку та цуценят, до нас навіть приєдналася Лілі

-Лілі, ти краще за нас знаєш хто де живе. Про кого говорив фермер, що це за сусід такий?

Заздрю ​​я кішкам, вони вільні, їх ніхто на ланцюзі не тримає, гуляють де і скільки хочуть. Чому нам домашнім псам так не можна?

Кішка трохи задумалася -Якщо я правильно зрозуміла. То маю уявлення про кого говорив фермер. Так, справді, біля нього мешкає людина. У того справді пес пішов і зник. Насправді пес пішов умирати, це я дізналася від інших собак

-Ти я дивлюся ведеш дружбу з іншими собаками, я вже думав тільки з нами товаришуєш -з глузуванням промовив

-Том, припиняй знущатися! -Лілі хльоснула мене хвостом по лапах -Я хоч і кішка, але це не означає що ненавиджу собак! Якщо вони до мене добре ставляться, то чому я маю їх ненавидіти!? Чи не перебивай! -Прошипіла срібляста -Так ось. Один із вуличних псів, знайшов у лісі мертвим цього пса. А ще я дізналася, що Господар цього пса, задумав його позбудеться! Мабуть, пес про це дізнався і вирішив піти з дому!

-Значить пес вирішив сховатися від Двоногого щоб дочекатися спокійної смерті. Що ж, це краще, ніж бути вбитим з палиці з громом. Може й мені піти у пошуках смерті?

-Батьку! -Заскулила дочка -Не смій нікуди йти! Я не хочу залишатись однією!

-Мамо, ти не одна, з тобою будемо ми! Або один із нас! -Рік потерся об лапу Люсі

-Том, щенят по хорошому потрібно відвести від людей. Гаразд, наші Господарі хороші, але той сусід фермера, він не такий як наші! І той фермер теж не катує жодної любові до своїх псів. Він їх тримає у вольєрах та розводить їх! Кожен із цих псів жодного разу не бачили своїх цуценят. Ти хочеш, щоб Рік і Дюк прожили таке ж життя, як ти, нічого не знаючи про своє потомство? Я хоча б частково знаю, що з моїми кошенятами. А ти своїх дитинчат лише кілька разів життя бачив! Тобі пощастило, що Люсі залишили!

-Не люблю коли ти таке кажеш, але ти абсолютно права -нехотя погодилася дочка -Батьку, я як мати розумію тебе і Лілі, і не бажаю такої долі нашим цуценятам!

-Тоді Що нам робити, тікати? У ліс? Але ж ліс страшний, небезпечний, мамо!

-Рано вам у ліс -похитав головою -За племінними мірками, ми ще цуценята!

-Тоді Що нам робити, діду? -переглянулися між собою щенята

Над нами нависла тиша. Першою її порушила Лілі -Може, не варто робити поспішних висновків. Кажеш, вони ще цуценята? -Звернулася до мене, я незрозуміло кивнув -Тоді давайте почекаємо коли подорослішають. Нехай спочатку поживуть у людей. Придивиться до них, заразом підростуть. А там буде видно. Якщо їх господар буде поганим, то від нього можна втекти до лісу. Раптом у лісі вони знайдуть когось із дорослих, ті погодяться їм на допомогу. Я звичайно розумію, це може звучати безглуздо.

-Де гарантія, що дорослі пси будуть добрі до моїх цуценят!? -обурилася Люсі

-Погодь донька. Ліли у чомусь права. Не поспішаємо. Перш ніж робити необачне рішення, потрібно добре обміркувати, озирнутися, перебрати інші варіанти. щодо гарантії допомоги від дорослих псів, звичайно немає, але не варто втрачати надію. Я благатиму Предків щоб на шляху наших цуценят зустрілися добрі пси, які знають що таке племінне життя, або хоча б вміють виживати в лісі

На цьому всіма нами було ухвалено рішення. Я і Люсі не заважаємо Господарям шукати нам цуценят нових Господарів. Цуценята ж пообіцяли не ворогувати зі своїми новими Господарями, але водночас бути напоготові. Після розмови Лілі пішла до будинку Господарів, кішка вирішила підслухати щось нове. Перш ніж лягти спати, я поговорив із онуками

-Цуценята, я маю на вас великі надії. Шкода що не втік, не пошукав своїх одноплемінників. Зараз уже пізно тікати та шукати, я вже не в тому віці. Ваша мати не погодиться тікати, вона нізащо не залишить мене одного. Тож вся надія на вас. Ви молоді, точніше сказати зовсім молоді. У вас все життя попереду, і я не хочу, щоб ви витратили її живучи у Двоногих. Запам'ятайте: Ви повинні бігти звідси кудись подалі, ніколи не потрапляти в полон у лапи Двоногим, остерігайтеся палиць з громом! Це найстрашніша зброя Двоногого після дерев'яних палиць, якими люди б'ють своїх собак