Глава 46. Смачненька мафія.

Дарина миє полуницю - готується варити варення. Поруч крутиться Ганнуся. В якийсь момент Даша відвертається, а коли повертається назад, то Ганнусі поруч вже нема. Вона сидить під столом з дуже задоволенним виразом обличчя.

- Ти що, стащила полуницю?

Задоволений кивок у відповідь.

- Ганнуся, як же так. Треба було попрохати спочатку, спитати дозволу, - починає Дарина казати всі ті речі, які завжди кажуть батьки, і які ніколи не слухають діти.

Гануся «слухає», але не може прибрати з обличчя задоволеної посмішки - кажіть, кажіть, але полуничкою-то я вже поласувала. Наприкінець промови, вона підходить до мами, тикається головою їй в руку і з хитрою лагідною посмішкою каже:

- МУРРР...

Мир відновлено.

Але у майстерності охопити смачненьке Ганнуся не поступається старшому брату.

На столі банка з-під варення. Вже вишкрябана практично до блиску. Але Ганнуся так не вважає. Лізе в банку рукою і пальчиком намагається зібрати зі стінок залишки. Точніш натяки на залишки. Дарина питає:

- Ганнуся, що ж ти робиш?

Та, діставши руку з банки, показує матері пальчик:

- ПИЛЮКА...

Їжу вони навіть обговорюють по телефону. Наприклад, Андрійчик гостює у мене в Варварівці, Ганнуся дома з батьками. Я телефоную сестрі щось спитати. Звичайно, Андрійчик теж просить порозмовляти (він обожнює розмовляти по телефону).

З того краю слухалку тягне до себе Ганнуся. Як ітог - діти спілкуются між собою:

- А що Ганнуся їла смачного? - питається Андрічик.

- Моква! Моква! - радісно відповідає вона.

- Моркву?

- Так! Так!

- Солоденька була?

- Так! Так!

- Ганнуся їла одну моркву?

- Тааак.

- А ти вже обідала?

- Ні.

- Ну то як пообідаєш, мама дасть тобі ще одну моркву.

- Ще моква?

- Так, але після обіду. Якщо мама дасть. Але я думаю, що вона дасть. Андрійчик теж ще не обідав. Зараз тьотя Інна мені щось смаченьке зварить, я сподіваюся.

І зирк на мене.  Мафія і рекет у власній хаті!