Глава 42. Макаренка байками не прогодуєш.

Адрійчик, маючи молодшу сестричку із задоволенням тренує на ній свої навички вихователя. Окрім простих методів: «Мама, подивись, що Ганнуся наробила!», «Мама, Ганнуся знову лізе на табурет», зустрічаються і складні моделі.

Наприклад, Дарина робить котлети. Ганнуся лізе допомогати і, звичайно, дуже заважає, до того ж, брудниться. Андрійчик, наче Чіп і Дейл в одній особі поспішає на допомогу:

- Ганнуська! А ну йди покружляй! Ти так гарно кружляєш! (мала справді дуже полюбляє «кружляти» навколо себе).

Вона в ту ж хвилину злазить з табурета і йде кружляти. Але на цьому «вихователь» не закінчуює. Йде до малої, гладить по голові й каже:

- От молодець, Ганнуся! Дуже гарно кружляєш!

Підкріплення потрібної моделі поведінки, так би мовити.

Виховуємо не тільки молодшу сестричку, але й батьків:

- Ось дивись, Ганнуся, яка гарна у нас мама.... Хоча, на перший погляд, цього й не скажеш.

Дарина ледь не падає з несподіванки, але монолог не закінчено.

- Мама готує нам вечерю. Дуже сподіваюсь, що смачну і, мабуть, я скажу тобі, мамо, за неї «дякую».

«Попадає» і тато.
З дуже серйозним виглядом Андрійчик веде розмову:

- Я все запам’ятовую, що ви зі мною робите, як вчиняєте.

Стас у шоці, намагається з’ясувати звідки взагалі такі думки в цього 4-річного дива, і що такого «вчинили» батьки.

Відповідь:
- Ні, то я все так не ДУМАЮ! Я то все так ВІДЧУВАЮ!
І що воно хотіло тим сказати? Але цей малий філософ і забуває про збалансоване харчування.

З’їв суп.

- Бабуся, зроби мені ще бутерброд з маслом та медом (зробили).

- А тепер я буду яблуко (з’їдає і його).

- А де ж мої 2 кекси?

- Андрійчик, чи не забагато?

- Ні (отримує кекси).

- О, а в мене ж ще шматок торту залишився!

Ледь домовляємося, що торт вже нехай залишиться на потім. І все це на називається "Мамо, а що мені такого з’їсти, щоб в роті стало солодко?"

Я вже давно кажу сестрі, що якщо вона візьме мене на роботу дегустатором їжі, яку з’їдає щоденно Андрічик, проблема «як прогодуватися» для мене буде вирішена.

Мені вистачить тільки того, що я буду «знімати пробу». При цьому він геть не пухкенький малий - все переробляється на скажену енергію позитиву.