Глава 38. Три історії.

Історія перша. Філософсько-епікурійська.

Розвоповідає Стас, Андрійчиків батько:

- Вмикнув комп’ютер, час дивитись мультики. Андрійчик сидить поруч. Тиша. Чекаємо, пока комп’ютер завантажиться. І тут у цій цілковитій тиші Андрійчик чітко і розміренно (як у записах аутотренінгів чи на заняттях йогою) каже:

- Я НАСОЛОДЖУЮСЬ ЖИТТЯМ...

- Добре, що я сидів, - відмітив потім Стас.

Історія мала продовження. Дарина з Андрійчиком пішла до магазину. Йдуть, прогулюючись, не поспішаючи. І тут він каже:

- Мамо, я насолоджуюсь життям.

Дашку спочатку заціпило, а потім вона знайшлася:

- Ну звичайно, молодець! Гарна погода, золота осінь, сонечко...

- Так, мамо!  І не треба думати про усіляких динозаврів і про те, що Сонце колись згасне.

ЗАВІСА.

Історія друга. Заспокійлива.

Андрійчик завжди вирізнявся добрим серцем и безмежною фантазією. Сукупність цих якостей породила той факт, що він завжди втішає свою  молодшу сестричку, причому незвичними способами. Коли їй було до півроку, і вона якось плакала у візочку, бо мама в цей час одягалася зі швидкістю пожежника, щоб вести їх на прогулянку, Андрійчик не лишився осторонь. Підийшов до візка, спробував його покачати и сказав дуже розміренно, навіть приспівуючи, тихо і впевненно (як дорослі з дітьми):

     - Всее добреее. Ніхто тебе не покинууув. Мама зараааз прийдее. Поїдемо на прогулянкууу. Ми тебе любимооо.

Допомогло. Тоді йому біло десь два з половиною рочки.

Іншого разу Ганнуся плакала у ліжечку. Була обрана нестандартна схема.
Адрійчик підішов до ліжка і... загавкав! Голосно і дзвінко. В цей час я вже добігла з іншої кімнати і очікувала сплеску вереску. Аж де там! Ганнуся затихла на секунду, а потім зареготала. Знову спрацювало.

Нещодавно (це їй вже майже два, а йому чотири) вона розхникалася, бо мати вийшла на балкон вивісити білизну.

Андрійчик взяв справу в свої руки:

- Не плач, Ганнуся! Мам просто полізла на пальму нарвати нам кокосів, зараз злізе...

Побачивши, м’яко кажучи, очманіле від такого пояснення обличчя батька, зверхньо пояснив:

- Татко, ти що не розумієш? Я жартую для Ганнусі!

Історія третя. Спортивно-сімейна.

Зарядка у дитячому садочку. Приходить методист і бачить, що на спортивному майданчику самі лише хлопці.

- А де ж ваші дівчата?
- А вони всі заміж повиходили! - не розгубився Андрійчик.