Нещодавно розповіла малому анекдот про Мауглі:
Пітон Каа спить під деревом, тут до нього підходить Мауглі:
- Каа, мудрий Кааа! Каа, мудрий Кааа?
Той прокидається:
- Чого тобі, Мауглі?
- Скажи, а спритна Багіра зможе дістати банани з верхівки цієї пальми?
- Так, спритна Багіра звомже дістати банани з верхівки ціє пальми.
Тиша деякий час, Каа засинає.
- Каа, мудрий Каа!
- Чого тобі знову, Мауглі?
- А сильний Балу зможе дістати банани з верхівки цієї пальми?
- Так, Мауглі, сильний Балу зможе дістати банани з верхівки цієї пальми.
Тиша. Каа знов засинає.
- Каа, мудрий Каа!
- Чого тобі знову, Мауглі?
- А сміливий Акелла зможе дістати банани з верхівки цієї пальми?
- Так, Мауглі, сміливий Акелла зможе дістати банани з верхівки цієї пальми.
Тиша. Каа знов засинає.
- Каа, мудрий Каа!
- Чого тобі знову, Мауглі?
- А ти зможеш дістати банани з верхівки цієї пальми?
- Так, Мауглі, я зможу дістати банани з верхівки цієї пальми.
Тиша. Каа знов засинає.
- Каа, мудрий Каа!
- Чого тобі знову, Мауглі?
- А Я зможу дістати банани з верхівки цієї пальми?
- Так, Мауглі, ТИ ДІСТАНЕШ КОГО ЗАВГОДНО.
Розповіла, бо кожного дня Андрійчик своїми «а чому» нагадує мені цього Мауглі. Анекдот племіннику сподобався. Не стільки за змістом, як за фонему «Каа, мудрий Каа». Ну розповіла я анекдот і забула. А Мауглі Андрійчик не забув. Сідаємо їсти. І тут він дзвінко і без перерв і видихань, голосно і весело:
- Каа, Кааа, мудрий Каа, Каа, Каа, мудрий Кааа! Каа, Кааа, мудрий Каа, Каа, Кааа, мудрий Каа!
А потім він став бігати навколо мене і з тією ж інтонацією, тикаючи в мене пальцем:
- Ти Мауглі! Ти! Мауглі! Ти! Ти! Ти!
А я подумки вирішила, що добре, що розповіла саме цей анекдот, а не якійсь інший. Бо чого тільки у тітчиній пам’яті немає…