Глава 18. Смачна погода та зайві пальці.

У малого почався період заперечення. На будь-яку пропозицію спочатку відповідь «ні», а потім він вже думає і відповідає свідомо. Так, кілька днів тому Дарина намагалася підстригти йому нігті на ногах. Ага, зараз.

А сьогодні одягався на прогулянку – страшенно не любить натягувати на себе колготи (і я його розумію). Поки він бився з ними, Дашка пішла в іншу кімнату, закутати Ганнусю – для спільної прогулянки. Але з колготами таки було важко, бо через хвилину почувся відчайдушний крик зі слізьми в голосі:

- Відрізати пальці! Відрізати пальці!

- Андрійко, що сталося?

- Відрізати пальці, вони заважають одягати колготи!!!!!

Але кризу пальців було подолано і прогулянка відбулася, тоді ми і почули схвалиний відгук про погоду:

- Яка смачна погода!

Взагалі їжа - то наше все. Вище за їжу рейтинг лише у бабусі (за версією племінника, звичайно). Навіть тітоньку не жаліє. Наприклад, за кілька днів до Нового Року я виходила з маршрутки та підвернула ногу.  Дякувати богу, нічого не зламала, але болить сильно. Іскри новорічного салюту я побачила значно раніше за інших громадян, коротше кажучи. Перші дні після інциденту ставало недобре навіть від думки про те, щоб наступити на ушкоджену ногу. Тому у випадках крайньої потреби доводилося пересуватися стрибками на одній нозі. Такий спосіб викликав захват у Андрійчика. Настільки, що він вирішив «продовжити свято» з користю для себе:

    - Тьотєчка! Стрибати на одній нозі і дати Андрійчику медику!

І взагалі вдосконалюється в мистецтві тролінга день у день. Зайшли якось до місцевого магазинчику. Поки я купувала сир і дізнавалася останні плітки, він вже встиг огледіти всі прилавки і ледь не заповзти за них. Питаю:

- Малий, що ти робиш?

- Та ось, винюхую, чи є тут щось поїсти…

Добре, що дитина не виглядає голодною і недокормленою, а у нас непогана репутація серед сусідів, а то б довелося довго і нудно пояснювати.

Але ж і асоціативне мислення прогресую не по днях, а по годинах, навіть по  хвилинах:

- Бивні у слона схожі на банани!

- Жук скоробей схожий на фінік!

І звідки він це бере? Я, наприклад, у своєму ..гм, зрілому віці навіть не знаю як виглядає цей самий жук. А він ще дуже полюбляє книгу про мешканців Світового океану. І не просто з захопленням розглядає картинки, а ще і вивчив напам’ять ВСІХ, кого там зображено. А зображено там, щоб ви зрозуміли, таких створінь, що за щастя маєш побачити звичайній оселедець. Інші назви такі, що їх з першого разу і не прочитаєш, не те що запам’ятовувати! Але це як «горішки» для нашого малого – він зльоту «впізнає» у малюнках  усіляких шаблезубих мокропін, доліхоптерів та інших тварюк. Навчіть не пиатйте мене, хто це такі. Краще одразу звертайтеся до Андрійчика. Він і покаже, і розкаже.