Глава 7. Тьотя-ельф і сила невербального спілкування..

В п’ятницю пролунав телефоний дзвінок – телефонувала мати мого півторарічного племінника та моя сестра за сумісництвом. Не пройшло і години як вони вже опинилися на нашому порозі.

На суботу у сестри з’явилися якісь невідкладні справи, її чоловік (за сумісництвом батько племінника) – працював, бабуся племінника – так само. Отже вибір пав на тьотю, яка теж, в принципі працює, але має помилку робити це, сидячи вдома.

Таким чином, в ту суботу відбулося зворушливе єднання тьоті та племінника. Мені дали романтичне ім’я, напівельфійське, напівкитайське Галадріель, а саме - Іень-Іень.

А поки, розбудивши мене о сьомій ранку, сестра пішла. І я залишилася чекати на пробудження короля.

Чекати довго не довелося. Коли Андрійчик прокинувся, він, звичайно, посміхався на весь свій вже, між іншим, вельми зубатий ріт.

Він взагалі напрочуд позитивний. І наскільки цей позитив, бува, бісить в дорослих, настільки він захоплює у цього маленького хлопчика.

Так ось, племінник прокинувся і відбувся такий діалог:

- Мамо-мамо? (а де моя мама?)
- Мама пішла, але скоро повернеться.

Привітна усмішка сигналізує, що інформація прийнята. Але раптом на обличчі з’являється тривога:

- Ням-ням? (чи не вплине відсутність мами на поставки провізії?) 
- Тьотя зараз зробить тобі «ням-ням».

Щаслива посмішка.

Але, про всяк випадок, не довіряючи цим недалеким дорослим, племінник ще пару разів задавав уточнюючи питання, які я, якщо б була юристом, сформулювала б як : «Чи має тьотя достатні повноваження і чи володіє ресурсами для забезпечення ситного сніданку для прекрасного немовляти віком півтора роки?»

Тьотя і мала, і володіла. Каша з молоком, компот, яблуко були зметені зі столу практично в мить. 

Залишається лише дивуватися, як насправді мало слів потрібно для того, щоб донести свою думку до співрозмовника. Особливо до того співрозмовника, який ХОЧЕ тебе зрозуміти. 

- Ням-ням? – Може означати «пора їсти», «ще хочу їсти», «коли будемо їсти» чи «це їстівне?». Останнє застосовується до будь-яких предметів і істот, раніше не бачених. Наприклад, до величехного хруща. 

- Дам бах-бах – значить подай мені, будь-ласка, те, що зараз впало.

- Мама ням-ням – мама пішла їсти/або мама зараз дасть їсти.

- ИИИИ(простягаючи руки вгору) бах-бах – зніми мене зі стільця, я сам можу не впоратися і впасти.

І коли ти береш його на руки, відповідно до цього прохання, він, у пориві ніжності постукує тебе по плечу, це дуже зворушливо.

Кожний ранок починається о 6-6.30 словами «мама-мама, Іень-Іень, ням-ням!» Потім до мене на ліжко вповзають і практично сідають попою на обличчя - це такі ранкові обійми. Далі – процедуру «розбуди тьотю». Маленька рука просувається мені під шию і підіймає заспану голову. Наступний етап – мене тягнуть за руку. Все, операція успішно завершена. 

До речі наша мама, бабуся Андрійчка, каже, що звичкою рано вставати племінник явно вдався в тьотю, правда тьотя піднімалася аж о 5 і одразу вимагала їсти. Ізверг була, по всьому видно. Племінник мені мститься, мабуть, за тих, хто не виспався, коли я була маленька.