Глава 3. Піар від немовляти

Ви гадаєте, основам PR, навичкам маніпулювання людьми вчать у бізнес-школах та спеціальних курсах, які коштують як півтори автомобіля? Ви помиляєтесь! Ось Андрійчику всього півроку, а він вже вміє це краще за менеджера канадської компанії.

Наприклад, він терпіти не може, коли його залишають у ліжечку. Звичайно – адже навколо вирує життя, і він прагне бути його учасником, причому головним. Але інколи його все ж таки залишили в ліжечку, адже дорослим треба іноді і до туалету піти, і навіть поїсти, хоча племінник впевнений, що це все ми маємо робити по черзі, щоб кожної хвилини поруч був той, хто б його розважав. 

Так ось, коли сталється жахливе і його таки залишають насамоті, то відбувається наступне. Він встає на ніжки і починає концерт. Концертні номери виконуються в різноманітних стилістичних направленнях на повну гучність. Наприклад, особливим попитом у слухачів користуються наступні композиції:

- Я щось геть нічого не розумію, хто так себе поводить з найкращим у світі немовлям??? (вихідна арія ліричного героя).

- Егей! Вам що, вуха позакладало і ви геть мене не чуєте? (герой не може повірити, в те, що сталося).

- Ні, я наполягаю на тому щоб хтось таки зі мною грався! (ліричний герой закликає до відповіді і дає шанс виправитися).

- Відчайдушний вереск назавжди покинутого всіма родичами немовляти (ораторія, ліричний герой виконує власну партію, а також партію хору на межі своїх вокальних можливостей).

Але як тільки ви з’являтесь у полі його зору, вереск моментально припиняється, а на очах немає і слідів сліз. Майстер перевтілення! Глядачі аплодують і викликають на біс! Добре, що батьки ліричного героя не схильні піддаватися маніпулюванню, не то що я – безхребетна тьотя, яка не в змозі встояти перед таким мистецтвом. 

Ось сьогодні влаштувала експеримент.

Метою експерименту було встановити залежність між відстанню «немовля-ліжечко» і настроєм немовля. Для проведення досліду було обрано вправу «літачок». Так, дійсно, для дорослого то вправа, а для малого гра «літачок» схожа на гру «батут», але замість рухів догори-вниз, робимо рухи вліво-вправо. В руках – немовля.

Отже, при наближенні до ліжечка, немовля починало заводити пісню «знову мене все покинули», при збільшенні відстані – посмішка мимоволі розповзалася до самих вух.

Експеримент було повторено шість разів. 

Жодного разу об’єкт не схибив, реакція залишилися постійною. Отже, як висновок: племінник дуже полюбляє товариство і дуже не полюбляє самотності. В цьому ми на тітоньку не дуже схожі.

Хоча ми знаємо результати інших експериментів, коли при збільшенні показника «вік», показник «любов до товариства» знижається. Тобто ця любов починає проявлятися в обмеженій кількості і виключно до конкретних товариств.