35

Наступний танець міс Вотерс танцювала з графом Стоуном, а лорд Берклі з міс Керрінгтон, яка вже більше року була таємно закохана в цього спокусника. Тільки він на неї і не дивився, адже вона була непоказною простачкою, та ще й товстою, як корова. Вона, крім нудоти, в ньому не викликала ніяких інших почуттів. Однак йому довелося прикинутися, що він відчуває до неї ніжні почуття заради втілення свого таємного задуму в життя. Спочатку він вважав, що взяти цей бастіон, під ім'ям Елуїза Вотерс, йому не складе великих труднощів, але він сильно помилився на цей рахунок, занадто переоцінив свої можливості. І тепер, щоб підібратися ближче до цієї сором'язливої і цнотливої міс Вотерс, він готовий потерпіти трішки і навіть переспати з цієї жирною свинею, її подругою, зображуючи пристрасно закоханого в неї кавалера.

- Міс Беккі, ви мене зачарували, ви це відчуваєте? - почав наступальні дії лорд Берклі. - Відчуваєте, як спітніли мої долоні і як серце стукає шалено?

- Мілорде, ви мене заставляєте червоніти, - мовила Ребекка, глибоко дихаючи від хвилювання, адже вона і не думала, що може хоч чимось привернути його увагу.

- А що я можу вдіяти зі своїми почуттями, міс Беккі? - продовжував лорд свій маленький спектакль. - Ви мене полонили і я тепер бранець вашої краси. Моя доля в ваших руках. І серце теж.

- Лорде, що ви таке говорите? - збентежилася дівчина. - Вас можуть почути і ...

- Тоді я буду чекати тебе в саду, Беккі, - запропонував лорд Берклі, перейшовши на «ти», - через півгодини. Приходь. Я буду чекати з нетерпінням, о моя голубко!

- Не знаю. А якщо нас хтось побачить, що тоді буде? Я ж буду скомпрометованою і, жоден джентльмен не  подивиться більше  в мою сторону.

- Я цього не допущу, моя мила. Не бійся. Викинь ці дурниці зі своєї гарненької голівоньки.

- Мені все одно страшно.

- Кохана моя, так ти прийдеш?

- Так, - тихо відповіла Ребекка, відчувши себе коханою і бажаною, - я прийду, - забувши про усі материні настанови і суспільні правила поведінки.

Майже під самий кінець вечора приїхав герцог Нортон. Леді Бейлі намагалася дізнатися від нього що-небудь про Грегора, але той мовчав, як риба, не видав жодного секрету свого друга. «Хоч з одним Грегору пощастило, - подумала Матильда. - Такий ніколи його не зрадить. Ще б йому хорошу дружину і я б була щаслива і спокійна за нього». Герцог Нортон тільки передав слова, отримані від Грегора.

- Він вас цілує і сподівається, що ви не сумуєте за його відсутності, - сказав він жінці. - Хоча вам ніколи нудьгувати. У вас тепер багато турбот. За такою красунею, як ваша внучка, треба пильнувати! До речі, він просив, щоб ви її поцілували замість нього.

- А коли він думає повернутися? - запитала вона.

- Про це він не згадував, міледі.

До них підійшла Лілі, з червоними щічками після швидкого танцю з містером Фредеріком.

- Міс Вотерс, ви розквітаєте з кожним днем, - зробив комплімент герцог Нортон дівчині, цілуючи їй руку.

- Дякую, ваша милість, - скромно відповіла дівчина.

- Не відмовте  мені в танці, дорога міс Вотерс, - галантно попросив він з ним потанцювати.

- Вам не відмовлю, мілорде, - нагородила вона його своєю дивовижною усмішкою.

Герцог Нортон повів Лілі до танцюючих пар.

- Міс Елуїзо, я ще ніколи не бачив такої дивовижної красуні, як ви, - говорив він під час танцю. - Я не перебільшую. Ваша краса - велика рідкість. Ви своєю красою робите цей світ навколо себе світлішим і яскравішим, особливо, коли посміхаєтеся. Вам потрібно якомога частіше посміхатися, щоб робити людей навколо вас щасливішими.

- Мілорде, а ви рідкісний підлесник. Вам це раніше говорили? - запитала вона, посміхаючись.

- Ви перша леді, яка це мені сказала, тому що мені не траплялося жодній леді говорити такі слова. Мені не доводилося досі зустрічати такої німфи, яка запалила б в моєму самотньому серці світлі почуття. А ви, міс Елуїзо, стали для мене всім з тієї самої першої хвилини, коли я вас побачив. Я вас полюбив, не знаючи, навіть вільні ви чи може  вже ні.

- Лорде, мені, звичайно, лестить ваша увага до моєї скромної персони, адже я не займаю ніякого високого становища в суспільстві на відміну від вас. Ви - ж сам герцог! У мене навіть немає приданого. Крім краси я нічого не можу вам запропонувати.

- А мені не потрібні гроші, адже я і так багатий, ви ж самі це сказали. Мені потрібні ви, такі, як є. Міс Елуїзо, ви вийдете за мене заміж? - нервуючи, запитав герцог Нортон дівчину.

- Мілорде, я вас зовсім ще не знаю. Для мене звичайно велика честь - отримати таку вигідну пропозицію, проте я не шукаю у шлюбі вигоди… - Міс Вотерс запнулася, підшукуючи потрібних слів.

- Можна дізнатися, юна міс, чого ви очікуєте від шлюбу?

- Думаю, що так само, як і інші юні міс, - кохання, теплоти і турботи.

- Так, я, дорога моя Лілі, і пропоную вам кохання, палке, щире. Мене переповнюють такі палкі почуття до вас, що мені дуже складно себе стримувати, аби вас не поцілувати…

- Ваша світлість, ви мене бентежите. Не можна такого говорити. Крім того, я не вірю що після двох зустрічей можна полюбити людину. А ми з вами бачилися всього два рази. Це аж ніяк не кохання, мілорд. Вами правлять якісь інші почуття, правда, аж ніяк не кохання. Думаю, спочатку нам треба краще один одного пізнати. Я не можу ось так прямо зараз вам відповісти. Адже ви - друг мого дядечка і я не хочу вас ображати. Боюся, що зараз моя відповідь може бути зовсім не такою, якою ви очікуєте. Але хто знає, що буде завтра! Ви зі мною згодні, ваша милість? Може все ще зміниться в кращу сторону для вас.