27

***

Лілі швидко подружилася з веселою Ребеккою. Її нова подруга і поки єдина, була дуже невгамовною у всьому. Вона ніколи не сумувала і не сиділа на одному місці більше години. А ще була приємною співбесідницею. Сестра графа Стоуна завжди була життєрадісною, і весь час реготала з будь-якої причини. Її енергійність передавалася всім, з ким вона спілкувалася.

- От було б чудово, - сказала одного разу Ребекка, прогулюючись в саду з подругою, - якби ти вийшла заміж за Фредеріка! Тоді ми були б сестрами. Правда, прекрасно?

Міс Вотерс тоді промовчала, подумавши тільки, що їм і так було добре разом, адже вони були хорошими подругами. Вони часто ночували разом, іноді у Керрінгтонів, але частіше у Бейлі. Подруги спали в одному ліжку і довгими вечорами розмовляли про різні дівчачі секретики. Ребекка виявилася хорошою подругою. Вона знала стільки цікавих речей, з якими завжди охоче ділилася з менш досвідченою Лілі.

Одного разу Ребекка ночувала у Бейлі. Вранці як завжди Лілі зістрибнула з ліжка і пішла  відкрити двері на балкон. Погода обіцяла бути чудовою. Промені сонця як завжди о цій порі вривалися в кімнату дівчини.

- Лілі, яка ти красива в променях сонця! - вигукнула Ребекка. - Твої волосся сяє, як золото! А сорочка! .. - Побачивши, що сорочка її подруги просвічувалася від сонця, дівчина розреготалася.

- Що сорочка? - здивувалася дівчина. - Чого ти регочеш знову?

- Я бачу все! - сміялась Ребекка.

- Що все? - не розуміла та.

- Всі твої дівочі принади! - відповіла Ребекка, сміючись. - Однак, ти - дійсно неймовірна красуня! Ось це пощастить чоловікові, який стане твоїм супругом! І зможе володіти таким скарбом, як ти!

- Я не зрозумію, як ти можеш все це бачити, якщо я одягнена, - здивувалася та.

- Дивись, Лілі, - запропонувала подруга, ставши на місце тої, а їй наказала стати у крісла. - Ну і що ти бачиш?

Міс Вотерс глибоко вдихнула і ледве втрималася на ногах від побаченого.

- Ти ж зовсім ..., - намагалася та вимовити потрібне слово, але воно застрягло у неї на губах, - ну, як це сказати ...

- Гола! - відповіла Ребекка за свою сором'язливу подругу. - І я бачила всі твої жіночі принади. Так любить висловлюватися мій брат. Смію зауважити, що у тебе є, на що подивитися! Не те, що у мене: груди, як у корови вим'я, звисають, мало не до колін, ноги коротенькі і ще криві, живіт випирає вперед, а ось ззаду нема за що потриматися зовсім.

Ребекка продовжувала перераховувати всі недоліки свого тіла, в той час як Лілі її вже не слухала. Вона згадала той ранок, коли побачила свого дядечка сплячого в кріслі. І потім вираз його обличчя, коли він прокинувся. Невже він бачив її майже оголеною? У Лілі при цій думці помутніло в очах, і вона сіла у крісло, - оскільки ноги більше не могли тримати, -  так раптово, що устигла цим перелякати свою подругу.

- Лілі, що з тобою? - миттю відреагувала Ребекка, підбігши до неї. - Тобі знову погано? Я зараз покличу леді Бейлі.

- Ні, не треба, - зупинила її Лілі. - Мені вже добре. Просто я представила ...

- Що? - запитала Ребекка, заінтригована почутим. - Ну говори! Не мовчи. Я вмираю від цікавості. Подруги завжди діляться різними таємницями.

- Я собі на хвилину уявила, - почала міс Вотерс, - що переді мною стоїть чоловік, а я стою перед ним в ось такій сорочці, що просвічується, немов вуаль.

- Так! - захоплено мовила Ребекка. - Ось це фантазія! Молодець, подруго! А то я думала, що ти ще зовсім маленьке пташеня.

- Я представила вираз його очей. У них було щось таке ... - мрійливо описала свої думки Лілі.

- У них ти бачила бажання, - закінчила за неї Ребекка. – Чоловічий потяг, похіть, хтивість. Яке тобі з цих слів більше до вподоби?

- Ніяке! – з острахом пискнула Лілі, лякаючись до чортиків, хоча і зовсім не розуміла значення тих слів, але інстинктивно відчувала, що вони стосувалися всього того, що відбувається між супругом і супругою у подружньому ліжку. А що саме там відбувалося – вона не мала жодного поняття. – Бажання?! До чого бажання? Що таке похіть? Напевно, щось дуже непристойне!

- Це залежить, з якого боку на це подивитися. На людях, звичайно, ці слова не можна навіть згадувати вголос. Але якщо ти бачиш бажання в очах чоловіка, який на тебе дивиться, значить, він тобою зачарований.

- Зачарований? - злякалася Лілі, згадавши очі графа Бейлі того ранку.

- Хтивість це плотське бажання володіти жінкою, - пояснювала Ребекка нетямущій подрузі.

- Як це володіти? - запитала Лілі у подруги, дивлячись на неї невинними очима.

- А ти ніби не знаєш! - посміхнулася Ребекка.

Але побачивши очі подруги, зрозуміла, що та дійсно не знає. Міс Керрінгтон від цього прямо присіла на ліжку.

- Ти що до сих пір не знаєш, що роблять чоловіки з жінками в першу шлюбну ніч?

Лілі вся покрилася червоними плямами, сховавши свої очі під величезними віями.

- Тобі що ніхто не розповідав про це в пансіонаті? Ну, наприклад, черниці або послушниці. Хоча, що я кажу! – Ляснула Ребекка себе по голові долонею. - Звідки їм про це знати! Вони ж усі там цнотливі, як їхні ікони!