10

Через кілька днів із Тюльпанією зв'язалася Жанна. 

- Доброго дня, пані Тюльпаніє. Я поговорила із принцесою Анфісою, вона згодна нам допомогти, але діяти треба дуже обережно. Вона може надіслати кількох своїх людей, але небагатьох, тільки найсильніших чаклунів. Їх всього п'ятеро при дворі, вона може відправити двох. Це чоловік і жінка. Вони допоможуть вам розвинути сили, щоб ви змогли протистояти першородцям. Заммія Смаркулітська і Танорінис Смаркулітський привезуть певні артефакти, які теж допоможуть вам у боротьбі.

 Тюльпанія задумалася: допомога від принцеси невелика, але це краще, ніж відмова. 

- А Смаркулітські уже виїхали в дорогу?

- Так, пані.

- Коли саме?

- Сьогодні зранку.

- Отже, через десять днів вони будуть тут.

- Мені виїзжати назад?

- Ні, залишайся у столиці або їдь кудись, але не сюди. Коли мине небезпека, тоді можеш повернутися, якщо захочеш. Тобі ж є куди іти?

- У мене є будинок, який дістався мені від батьків, за час, поки я працювала у вашій сім'ї, там ніхто не жив.  Приведу його до ладу й буду жити там.

- Добре, якщо дізнаюся щось для вас важливе, то зв'яжуся з вами.

Після цього Тюльпанія і Жанна попрощалися.

 Графиня знаходиться у бібліотеці, ніхто не чув їхню з Жанною розмову. Двері відчинилися і зайшла Міранда.

- Тюльпаніє, ти тут?

Дівчина стоїть за стелажем, тому подруга її не бачить.

- Так, я тут, закрий двері.

Міранда виконала прохання подруги, а графиня до неї підійшла.

- Я щойно розмовляла із Жанною.

- І що вона тобі розповіла?

Дівчина зробила крок до Тюльпанії, узяла її за руку і заглянула в очі.

Графиня переповіла свою розмову із Жанною.

Раптом дівчата почули шурхіт, обернулися на звук, господиня будинку підійшла за однин зі стелажів і вивела звідти Каоніллу.

 Тюльпанія насупилася і суворо дивиться на служницю.

- Що ти тут робиш? - викарбувала кожне слово графиня.

- Я тут прибираю, - невпевнено відповіла служниця.

Під суворими поглядами господині  будинку та її подруги Каонілла почувається так, ніби стислася, вона не піднімає очей, її плечі опущені.

- Як давно ти тут? - запитала Міранда.

- Я зайшла незадовго до того, як ви зайшли, пані Мірандо.

Раптом почувся такий звук, наче хтось б`ється об скло, всі три дівчини обернулися і аж повідкривали роти від несподіванки.