2

Дорога до міста Листовське зайняла десять днів, вони з водієм та Жанною зупинялися у гостьових дворах. Кульвізор заїхав у місто на світанку, Тюльпанія уже не спала, вона не надто може спати у транспорті, а якщо засинає, то її сон не глибокий і вона може легко прокинутися. Дівчина виглянула у вікно й побачила дещо незвичне: небо червоне, таке враження, ніби розтеклася кров. Водій навіть кульвізора зупинив й сам задивився на це явище, Жанна споглядає на нього у віконце з іншого боку. За хвилин десять кульвізор рушив знову, а молода гравиня та її служниця дивилися у вікно  широко розкритими очима.  

   Приблизно хвилин за тридцять кульвізор заїхав у двір, ворота відчинені. Тюльпанія подумала, що слуги отримали її лист про прибуття. Транспорт зупинився, Тюльпанія з нього вийшла, а за нею Жанна, слуги заносять валізи.  Водій сказав, що йому наказано їхати відразу у столицю, щойно він привезе графиню і поїхав, як тільки вигрузили валізи. Молода графиня знає майже усіх: охоронці Тіам і Левертій, праля Тіна, кухарка Мартіянія. Тільки одну молоду служницю вона не знає, жестом покликала її до себе, та підійшла і зробила реверанс.

- Як тебе звуть і ким ти працюєш у моєму маєтку?

- Мене звуть Каонілла, я прибиральниця у маєтку.

- Я не пам'ятаю, щоб мої бабуся й дідусь тебе наймали.

- Мене найняли Його Світлість граф Кирило та Її Світлість графиня Ельвіра, за рекомендацією моєї тітоньки Марті, вона тут кухаркою працює.

- Зрозуміло. Скажи своїй тітоньці, хай вона приготує обід на першу годину дня, розбудиш мене в цей час. Накрийте для мене стіл он на тій терасі.

Тюльпанія показала вправо, служниця запевнила графиню, що усе буде виконано вчасно і графиня запитала, де її кімната, Каонілла відповіла, що кімната на другому поверсі, праворуч від входу. Дівчина сказала, що сама знайде свою кімнату і наказала показати Жанні її кімнату. Служниці зайшли у маєток через вхід для слуг, а Тюльпанія зайшла через парадний. 

У своїй кімнаті молода графиня активувала кришталевий квадрат і зв'язалася із тіткою, повідомила, що приїхала і все добре. Розмова тривала хвилин десять, Альберт і Ніколь якраз ще спали. Після цього Тюльпанія лягла спати, вона швидко поринула у царство сновидінь.