Розділ 15

Яйкой впевнено підійшов до відкритого люка СЕРПа і без жодних вагань заскочив у корабель. Вітрян хмикнув, особисто він би постерігся стрибати до незнайомого літального апарату. Тим паче інопланетного.

— Яке самовпевнене, — примружився Мурзік, перекриваючи вхід до кабіни.

— А як же твоє «ти спочатку з отим персонажем розберися»? — посміхнувся діям ШІ Вітрян. Втім чоловік і сам не поспішав назустріч «гостю», який вже лосем помчав вузьким коридором.

— Твоя нещасна фізіономія не потребує ще одного форматування, — тріпнув вухом Мурзік. — Та й запаси медпрепаратів варто берегти.

— Все не визначусь, що мене більше бісить, твій раціоналізм чи заощадливість… — пробурмотів Вітрян, спостерігаючи на моніторі, як широкоформатний «гість» ганяє кораблем, зачіпаючи плечима стіни. А за кілька хвилин, рвучко розвернувшись в одному з вигинів коридору, Яйкой ледь не застряг між двома технологічними виступами.

— Мдя, схоже наш СЕРП не розрахований на такі габарити, — похитав головою Вітрян.

— Ще й з таким настроєм, — кивнув Мурзік, всідаючись поряд та вдаючи уважне споглядання екрана. Останнє було чистим позерством, оскільки ШІ не лише мав прямий доступ до всіх комунікацій корабля, а й керував ними.

— І довго ти йому майструватимеш лабіринт? — з посмішкою спитав Вітрян, спостерігаючи, як ШІ з віртуозною майстерністю грає перегородками відсіків, змушуючи гостя бігати колами. —  Він же так скоро половину радіуса планети намотає.

— Якраз заспокоїться, охолоне. Найпростіший спосіб привести емоційний стан людини до  відповідного для конструктивного діалогу.

— Заганяти до смертельної втоми? — хмикнув Вітрян. — Де ти тільки набрався таких методів? Цього ганяти доведеться довго…

— Великий, не означає витривалий, — відповів Мурзік демонстративно позіхаючи.

— Хм… Як думаєш, що привело нашого гостя до такого неконструктивного стану? — задумливо потер підборіддя Вітрян.

— Я не маю функції мислечитання і маю недостатньо даних для формування точного алгоритму мотивації мешканців Мавки. Варіантів кілька. Недостатня пошана до якоїсь рослини, порушення якихось релігійних правил, норм, особиста неприязнь. Можливо, він має якісь претензії до тебе через їх дівчину, а можливо, те, що ти використав гілки для накладення шини на поранені ноги Кімінели, є страшним злочином.

— Думаю, останнє точно є порушенням, але якби прямо таким критичним, то мені б, напевне, про це одразу сказав їх правитель. А він зустрів нас, як дорогих гостей і відправив оглядати наш корабель. Наряд чи він потім нацькував навздогін оце непорозуміння. Дрібнувато, як для серйозного злочину, чи покарання від керівника міста.

— І не далекоглядно, —  погодився ШІ. — А Енкудабау не справляє враження недалекоглядного. Втім, для точних висновків ми недостатньо знаємо їх традиції.

— В усіх традиціях має бути логіка.

— Має. Тальки без знань щодо її фундаменту, ти ту логіку не зрозумієш. Тому, рекомендую дочекатися доки цей тестостероновий нахаба трохи втомиться й почне думати, а там і говорити.

— Інгензі, виходь! Виходь та зустрінься зі справжнім чоловіком! Чи ти лише перед наївною дівчиною здатен хизуватися своїми сумнівними талантами?! — гримнув голос «гостя».

— Це ж треба, а я розраховував, що він ще кілька кілометрів пробіжить, доки зрозуміє, що коридор трохи задовгий для розміру корабля, — ШІ схилив на бік голову, кумедно рухаючи вухами. — Отже, таки дівчина. Так стереотипно, що аж нецікаво.

— Припини ховатися, інгензі, бо я зараз цю твою шкаралупу рознесу на друзки! А потім і до тебе доберуся! — Яйкой зупинився, розлючено роззирнувся, вихопив шаблю й почав з нею кидатися на технологічні виступи на стінах. Брязкіт, скрегіт та висічені з металу іскри заполонили простір навколо «гостя».

— Так, варто припиняти цей цирк, — рішуче встав з крісла Вітрян. — Не хочу потім в кожному порту доводити, що не возив у салоні контрабандних хижаків. Та й збільшувати список елементів для відновлення не варто. Мурзік, випусти мене назовні. І його. Маю ідею.

— Погоджусь, що на відновлення твого організму потрібні менш рідкісні матеріали, ніж на обладнання СЕРПа, але здивований, що ти так раціонально мислиш, — критично поглянув на нього ШІ. — Ти ж здогадуєшся, що мені не варто бігати перед кораблем ірмаків? 

— Звичайно. Не виходь. Власне на позиції переляканого інопланетянина і будується моя ідея. Випускай. Я знаю, що роблю.

— Сильно сумніваюся, — прокоментував це рішення Мурзік, але почав слухняно формувати потрібні переходи.

— Ти недооцінюєш моє стратегічне мислення. Я придумав, як одним махом збити дві комети: позбавити СЕРП великогабаритного шкідника та детальніше оглянути кораблі на цьому майданчику. Запусти ту додаткову програму «ока», щоб записати інформацію.

— Стратегічне мислення? Максимум тактика рівня інфузорії, — фиркнув ШІ — Та програма споживає забагато енергії і погіршить тобі зір. Сумнівна підготовка для спілкування з озброєним ревнивцем.

— Твоя віра в мої здібності надихає, але, на щастя, я й без неї непогано почуваюся. Запускай програму. Моя прогулянка недовго триватиме, а у приміщенні те погіршення не критичне, бігати не завадить. Я ж не збираюся битися, — відмахнувся Вітрян. — А от не скористатися можливістю уважніше роздивитися корабель ірмаків, було б дурістю. Я не впевнений, що нам дозволять довільно гуляти поряд з їх кораблем (тобі так точно), а от втеча від йолопа з шаблею, думаю, на серйозне порушення не потягне. Навіть, якщо мене спіймають. Погодься, корабель ірмаків це дуже цікаво! Наскільки я знаю, наші дослідники досі не отримали жодного, лише якісь дрібні залишки, та й то сумнівного походження. А тут цілий функціональний екземпляр на відстані трьох кроків і явно без захисного бар’єра, — азартно посміхнувся Вітрян пірнаючи у відкритий прохід.