Частина 3.1

Вітрян

— Мурзік, ти ж казав, що ця планета без агресивних форм життя? — прошипів Вітрян, змахуючи чергову кусючу комаху зі своєї шиї. 

Вони з ШІ попрямували вздовж невеликої ріки, але щодалі, то менше ця ідея подобалася Вітряну.

Це до ШІ, який активував своє синтетичне тіло, комахи були байдужі, а от живу людину сприйняли прекрасним доповненням до меню.

— Я казав «майже не має небезпечних для людей форм життя», а агресія, це визначення ситуативне. Втім, зараз я її теж не фіксую, — відповів Мурзік, грайливо стрибаючи по переплетінню великих коренів, що химерними бородами спускалися з високого берега до води.

— А ось ця хмара комах, що атакує мене третю годину, це по-твоєму що?  Не агресія? — знову смикнувся Вітрян. Попри скромні розміри, кусалися місцеві кровопивці неприємно, але, на жаль, функція суцільної ізоляції костюма Вітряна була несправна. Пощастило, що хоч склад повітря на цій планеті не потребував необхідності його збагачувати якимось елементом чи фільтрувати.

— Це – представник збалансованої екосистеми, який діє в межах харчової програми. Для твого організму такі укуси не критичні, а їх варіант анестезії стимулює у тебе вироблення корисних для даної планети антитіл та гормонів, —  діловито видав ШІ.

— То це воно ще й з анестезією? Якась вона сумнівна… Зачекай, Мурзік, хочеш сказати вони не лише кусючі, а ще й вприскують мені якусь отруту? І ти мовчав? — зупинився Вітрян, обурено поглянувши на свого супутника.

— Заспокойся. Нічим, окрім легкого дискомфорту, ці комахи тобі не загрожують. А з перших кроків на чужій планеті влаштовувати геноцид чи витрачати на незначні пошкодження обмежений набір медичних засобів — нерозумно. Обходься найпростішими методами, які втримують пропорційність нагодованих і знищених представників місцевої екосистеми. 

—  Тобі не здається, що це занадто? Тут же, наче,  не володіння комахоподібних персеїв, де кожна крилата істота може виявитися родичем члена планетарного Правління. Врешті-решт, тут люди, колись відпочивали. Не думаю, що поїдання їхніх тіл комахами входило в пакет туристичних послуг, —  щиро обурився Вітрян.

— У базі не було детальної інформації про перелік послуг місцевого туризму. Але ековідпочинок та максимальне наближення до природи, в ті часи мали шалений попит, — відповів ШІ.

— Наближення людини до природи, а не природи до людини, ще й в ролі обіду! Згенеруй мені якийсь захисний засіб.

— Недоцільно витрачати ресурси на такі дрібниці.

— Мурзік, май совість!

— Для ШІ не прописано даний алгоритм. Людство вважає цей сумнівно гнучкий атавізм виключно своїм привілеєм, — махнув хвостом кіт.

—  Мурзік, не змушуй мене згадувати, що там прописано! Ми ж с тобою домовлялися!

— Та, гаразд, гаразд. Буде тобі тимчасовий захист, — скривив мордочку кіт та всівшись,  демонстративно позіхнув на всю пащеку. Ворухнув вусами, від чого останніми проскочило кілька ледь помітних іскорок й витягну зубами з-під своєї шкіри на шиї невеликий пакетик. —  Тримай. Намасти цим відкриті ділянки шкіри. Виходячи з результатів базового аналізу, це має непогано відлякувати комах.

— А-а-а, то ти весь цей час просто збирав інформацію для синтезу потрібного засобу? А чого одразу не сказав?

— Сподівався, що ти їм на смак не сподобаєшся і ми зекономимо ресурси, — зблиснув очиськами ШІ та почав старанно вдавати умивання (тобто знімати з шерсті чергові зразки для аналізу.)

— Ех, Мурзіку, не на тому ти економити намагаєшся, — весело промовив Вітрян витискаючи з пакетика прозору рідину, що мала ледь помітний незнайомий аромат.

— Критика не приймається.  Твоє розставлення пріоритетів теж викликає багато питань. І не лише у мене.

— Один-один, — беззлобно хмикнув чоловік, втираючи отриманий засіб у шкіру. Комахи зреагували миттєво. Вітрян готовий був заприсягнутися, що якоїсь миті почув синхронний розчаровано-обурений писк кусючої дрібноти, яка його атакувала весь цей час. Відчувалося, що згенерований ШІ засіб суттєво зіпсував привабливість несподіваного бенкету.

Подорожувати стало значно приємніше. Комфортна температура, чудернацькі звуки природи, симпатичні пейзажі (зрозуміло, чому тут процвітав туризм) та незвичні істоти, які вже не поспішали записувати інопланетян в меню. Часом ті форми життя тут були досить несподівані. Вітрян з цікавістю поглядав то на рибу, що вистрибнула з води й спираючись на передні плавці невимушено полізла на дерево, то на змію, що пірнула з гілки у ріку, то на пташку, що діловито плела з трави якесь складне макраме. Ще траплялася безліч різнокольорових крабів, які були буквально усюди: у воді, на березі, між коріння, на деревах. В якийсь момент повз чоловіка пролетіла, задумливо покружлявши над якимись кущами, зграя шишок. Типові такі соснові шишки, які є в кожному музеї.

— Мдя, вигадлива тут флора та фауна. Знаєш, Мурзік, я чув, що насіння носить вітер, птахи, звірі, але щоб шишки самі літали, зграями, ще й по такій складній траєкторії… Може тут і дерева ходять на корінчиках? — пробурмотів Вітрян, підозріло покосившись на довгі корені, котрі у деяких дерев біля води нагадували ходилиці.

— Часом твоя гнучкість мислення занадто далеко перетинає поріг ймовірностей, —  фиркнув ШІ. — Ті шишки несли місцеві комахи.