ЧАСТИНА 2 Розділ 5 .Перші ходять золоті .

Чи чули ви легенду про засновника міста?- пролунав голос позаді . 

Ці слова заскочили його зненацька. Він аж ніяк не очікував почути частину таємного шифру .Адже ,кому знадобилася допомога звичайного представника Зелених земель в Золотому місті.Він добре пам'ятав відповідь на це питання .

-Сайво золота не затьмарить красу лавандових садів і парків засновника Квітомира .

-Це ви посол Адерен .

-Дивлячись хто питає і яку звістку з вус незнайомця я почую .А до темних чар я готовий .

-Я Ерест Електротразеліон посланець із міста столиці трьох лісів ,як це зветься Квітомир .Звістку з найтемніших лісів приніс . 

-Тоді гадаю треба  знайти більш потаємне місце ніж космобазар при стінах твердині Золотих вельмож .-Ти слухаєш звісно ні .Ах як багато кого гіпнозує своєю красою замок цей .

Кілька днів тому.

У майстерні ,як завжди, крізь гудіння пристроїв і шелесту незрозумілих креслень долинали бурчання старого майстра . Того дня він чаклував над старим пристроїм ,як потім згадуватиме - це був старий двигун космічного корабля.

-Що треба було зним зробити ?Ах .. то працюй вже старе залізяко . Хм ,а якщо цю дедаль замінити ...

З роздумів його викунило наполегливі стуки у двері. На годинику було 45 хвилин на 40 годину .

-Кого там грози принеслу в таку годину ?Неквапливим кроком попрямував він до дверей через усю свою майстерню .Пробираючись крізь нагромадження техніки ,яку він лагодив і збирав .Колись просторий забутий цех ,якогось зоводу був забитий по вінця .Він навіть почав думати про переїзд у більше примісщення .

Масивні двері цеху безалісно гамсили .

-Хто там?

-Міська варта відчинить негайно ?

- Та двері ж наче відчинені… — буркнув він і вдарив себе по лобі. — Ех, знову забув зняти бар’єр.Як тільки він зняв бар'єр двері різко прочинилися .Він ледве встиг відскочити в останню мить.

-Щоб вас громовиця тисяцю разів вдарила ?Що вам треба?

Їх було троє ,троє втомлених облич ,на яких був занапто втомлене лице ,щоб провчити їх .

-Раду скликали і ось вам воліли особисто передати лист ?-Йому руку простягнув руки лист один із вартових .

-То де рада буде ви казете ? -Хоча неважливо і так не прийду .Хм печатку його розради Агаторії він не з чим не сплутає .Серце старого майстера заповнилося незрозумілою радістю .

-А тепер згиньте з моєї майстерні .Йому непотрібно було двічі повторювати ,адже навіть найхоробріші тутешні князі боялися його .Він був із небагатьох хто пам'ятав часи ,коли правили Елетрони часи ,коли Кіріон ще небув головною планетою .

Вони втекли так швидко  ,що він навіть невстих порахувати б до десяти .

-Що за бевзні навіть не попрощалися тьху на них .

-З боку почулося грюкання десь впав стелаж .

-Вольтере це ти там?

-Так майстре?-спершу почувся голос ,а потів з'явився усією першоною його підмайстер.

-Що за безлад ти там зробив?

-Тут  вже замало місця ,щоб спокійно працювали всі майстерні і діяла академія майстрів 

-Я без тебе це знаю просто зроби переплановку і добудюй якесь крило ,але зараз не про це принеси краще мій меч .

Ех таки да тут замало місця стало і конструкція ,ще одніго крила невитримає .

Він відчинив двері своєї кімнати ,нотуючи свій блокнот ,доремонтувати двигун .

Запливши старого пальника ,розгорнув листа над ним .Поступово з'явлалися букви на перший погляд порожньому пергаменті .

Від Агаторії Мелькурн

Любий Ернесте, твоє пророцтво ,як ніколи виявилося правдою Чорні троянди розквітли.

Штеймберговими горами ходять чутки про повернення істиного володаря їхніх гір ,у мене є догатка хто він.

Надіюся моє навіювання на варту спрацювало і наші плани перевороту крок за кроком буде реалізовано, але з кожним днем у мене зміщнюється відчуття ,що накону стоїть ,щось більше ,але що..?

Мої пташецьки-шпигуни на хвості принесли вістичку -Хмарадон Небелонг утратив вплив у столиці його родина в заручниках у Золотарків вони планують переворот ,щось мені здається ,що кожним днем тих хто планує переворот стає більше і більше

Якщо це так я знаю того хто переконає  ,Маркиню. Я бацю тепер надію у очах нащадків Перверів .Прошу тебе їзди у Золоте місто знайди посла Адерна і скази:Туман Аогорна не затьмарить світло зір. Промов закляття пошуку і лист приведе тебе до нього.На звороті є інструкція подальших дій.Прошу мені нема ,кому більше доручити знаю ти волівби ніколи неступати ногою по вулицям Золотого міста ,але заради мене зроби це ,заради наших планів.

З л'юбовю твоя Агаторна.

-Вольтере іди сюди .Кинув він повідомлення на смари годиник . Вольтер туж хвилину з'явився перед ним .

-Щоб те дракон з'їв скільки разів говорти ,щоб не телепортувався перед дімною .Нас план доведеться змінити .

-То ми не будемо лагодити двигун на антиматерії завтра .

-Ні, тож доведеться тобі напевен час вгамувати свою цікавість до заборонених технологій .

-Гаразд майстре . -Ще будуть ,якість ррзпорядження ?

-В оболонці моїй з'явися на таємну раду  .Ось тримай мій фамільний перстень  Електррзеліонів .На його пальці відчулася незвична пустота .

На мить Вольтер завмер. Перстень. Символ роду. Ще жодного разу майстер не передавав йому нічого настільки особистого. Холодний метал обпік палець, а в душі здійнялася буря запитань. Чому саме він? Чому зараз? Але вголос він, як завжди, нічого не сказав.

-Бережи його .І візьми медальйон у формі семистовбичної блискавки на удачу ,там вплетено закляття омани .А я вирушаю в справи до Золотого міста і так я пам'ятаю ,що клявся більше і не ногою  там не з'являтися .Просто довірся мені ,добре .

Вольтер мовчки кивнув. Усередині його тіла щось тремтіло – ледь вловиме відчуття, що майстер від нього щось приховує. А можливо, все своє життя. Чому ж тоді в його очах іноді проступає той самий болісний теплий смуток, який, здавалося, належав батькові, а не наставникові?.. Він відкинув думки. Не час для цього